Гірчиця, -ці, ж.
1) Горчица (растеніе и приправа).
2) Горькій грибъ.
3) — польова. Раст. Sisymbrium Sophia. L.
Гряди́на, -ни, ж. 1) Градина. Як грядини, у його котилися сльози. 2) Твердая земля между болотами; полоса земли, находящаяся выше поверхности по сторонамъ. Як дорогою їхав я зараз після великодня, то оце грядина суха, а далі улоговина — й кально. Отак у Чорноморії: оце грядина — сіно гарне, степове, а це улоговина — осока, очерет.
Дереси́на, -ни, ж. Отдѣльный экземпляръ растенія горецъ. Ум. Дереси́нка, дареси́нонька.
Домо́чок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Літо́рост, -ту, м. = літоросток.
Матірча́тий, -а, -е. = матірний.
Опасистий, -а, -е. Жирный, толстый, тучный.
Пан, -на, м. 1) Господинъ, баринъ, помѣщикъ. Коли б пан до плуга взявся, то б і світа одцурався. Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать. Употребляется какъ титулъ при обращеніи къ кому либо. Прибавляется при фамиліи, имени, родственномъ названіи, служебномъ титулѣ и пр. изъ вѣжливости, какъ русское: господинъ, господа; множ. число, особенно когда слово употреблено въ видѣ обращенія, будетъ: панове. Ой обозветься пан Хмельницький, отаман, батько Чигиринський. Ей, пане куме, пане Хмельницький, пане писарю військовий! Нащо нам з тобою кролевські листи удвох читати? Гей, пане Потоцький! Чом у тебе и досі розум жіноцький? Ой одсунув та пан Нечаєнко кватирьку од ринку. Ой ходімо, пане брате, на тай кут помалу! Друзі, панове-молодцї. Правда, панове, полягла Мішки Самійла голова. пане добродію! Милостивый государь. 4) Съ притяжательнымъ мѣстоименіемъ или существительнымъ, указывающимъ на принадлежность женщинѣ, кромѣ прямаго значенія, также: мужъ. Прилетіла пташка, біля його впала: такі очі, такі брови, як у мого пана. «Меласю!» каже Черевань, «чи бачиш, що тут у нас діється?» — Бачу, бачу, пишний мій пане! паном діло жити. Жить по барски. Мірошник паном діло жив. 2) Господь. Ой що ж мені пан Бог дав? 3) Родъ игры. Ум. панок, паночок, панонько.
Тростистий, -а, -е. 1) О конѣ: больной тростю.
2) О растеніи: имѣющій толстый стебель. У оцього ячменю солома не тростиста, а лопушиста.
Шнурування, -ня, с. Веревки, которыми увязанъ возъ съ поклажей. Ой беріть з возів, беріть шнурування.