Бекас, -са, м. Бекасъ. Ум. бекасик.
Відвертатися, -таюся, -єшся, сов. в. відвернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отворачиваться, отворотиться, отвернуться. Горнеться до його серцем, відвертається лицем. Кривоніс одвернувся до своїх вовхурянців і грізно додав. 2) Отлучаться, отлучиться. Нікуди він і не одвертався з пасіки.
Воложити, -жу, -жиш, гл.
1) Дѣлать влажнымъ.
2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом!
Ворина, -ни, ж. Жердь, употребляемая для огорожи. Ми взяли ворину таку, як у руку завтовшки, та довгу та рівну. З усього села ні хатини, ні ворини не зосталося, геть усе до центу вигоріло.
Долу́щування, -ня, с. Окончаніе вылущиванія.
Дроби́нниця, -ці, ж. Женщина, присматривающая за домашней птицей.
Кусок, -ска, м. Кусокъ. Бог дав роток, дасть і кусок. Як хліба край, так і в хліві рай; а як хліба ні куска, так і в горниці туска. Ви мене хліба куском тепер дорікаєте. Сала кусок положила на кружечку. Но о сахарѣ, соли, льдѣ, говорится не кусок, а грудка. Ум. кусочок. Кусочок з воловий носочок та м'якушки з шапку. Кинь ці собаці кусочок хліба, то і вона буде за нами йти.
Прикліп, -лепу, м.
1) Придирка, прицѣпка. Гляди, щоб не було іще приклепу.
2) Предлогъ, поводъ. Як би який прикліп, щоб зайти до попа.
Синетарь, -ря, м.? Ей вівчарю, синетарю, покинь вівці пасти.
Солодкий, -а, -е. 1) Сладкій. Не бачив гіркого, не бачить і солодкого.
2) Пріятный.
3) Милый, любезный. О солодкий мій побратимку!
4) солодке зі́лля. Раст. Inulta Helenium. Ум. солоденький, солоде́сенький.