Дада́кати, -каю, -єш, гл. 1) Болтать. 2) Гоготать. Гуски дадакають.
Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Радий, наче допіро народився. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Ми оце допіро приїхали.
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія.
Ненажир, -ру, м. Обжорство, постоянный позывъ къ ѣдѣ. Ненажир напав.
Неньчин, -а, -е. . матушкинъ, материнъ
Плечистий, -а, -е. = плечастий.
Подмухати, -хаю, -єш, гл. Подуть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно й прохололо.
Родзиночки, -чок, ж. мн. Ум. отъ родзинки.
Розімкнути, -ся. Cм. розмикати, -ся.
Товчка, -ки, ж. Толчея, ступа.
