Заклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. закла́сти, -ладу́, -де́ш и заложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Закладывать, заложить чѣмъ что-либо, или что-либо за что. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав. Заклав він сокиру за пояс. Молода... закладає молодому хустку за пояс. 2) Накладывать, наложить. Закладають царський вінець: тепер ти моя. 3) Закладывать, заложить, запрягать, запречь. Господарь волоський пару коней у колясу закладав. 4) Класть, положить. Коня тобі напою, овса, сіна закладу. 5) Основывать, основать. 6) Учреждать, учредить. 7) Вносить, внести за кого-либо деньги. А заложить же за тебе багато треба? 8) — по́зов. Вчинать, вчинить искъ, начать судебное дѣло.
Замі́ський, -а, -е. Загородный.
Кріпость, -пости, ж. 1) Сила, крѣпость. Ти — Господь моєї кріпости і сили.2) Крѣпость, укрѣпленіе. Дорош розміряв окопи.., бо знав і кріпості будувать.
Навспі́л нар. 1) Пополамъ. Посіяли поле навспіл з сусідом. 2) Насквозь. Ця пляма навспіл сукна пройшла.
Несправний, -а, -е. Неаккуратный, неисправный.
Нехутко нар. Нескоро. Як мокре горить, так нехутко робить.
Піхтір, -ра, м. Веревочный мѣшокъ, въ которомъ возятъ сѣно при поѣздкахъ. Cм. пихтір.
Попідмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Подговорить, подстрекнуть (многихъ)
Розбишакувати, -ку́ю, -єш, гл. Разбойничать. День-у-день пєте, гуляєте та розбишакуєте.
Ціба́, и цібе́, меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. А ціба! окропу на пса! ціба! Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе!
