Війок, війка, м. Ум. отъ вій, воя.
Гентоватішний, -а, -е, гентовашний. Недавній, позавчерашній.
Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. І слова не промовив, не миркнув. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця.
Муші́я, -шії, ж. Имущество.
Поклясти, -кляну и -клену, -не́ш, гл. Поклясть, проклясть. Мене, молоду, кожен поклене.
Пригнатися, -женуся, -не́шся, гл. Прибѣжать, примчаться. Пан, що було в його духу, пригнався. Пригнавсь Данило... «Не втечеш!» крикнув. — з волами. Придти, пригнавъ воловъ. Бодай воли живі були, а плуг поламався, щоб мій милий із волами додому пригнався.
Прогребти Cм. прогрібати.
Розгоститися, -щуся, -стишся, гл. Быть гостемъ, гостить. Наші соколята тебе привітают, скажут: рідна хата чим має — приймає. Розгостися, батьку! Розгостився у тестя таки й геть то.
Саниці, -ць, ж. мн. Полозья.
Тиск, -ку, м. 1) Давка, давленіе. 2) Толпа, множество. На річці тій жили батьки мої і панства чортів тиск. Тиск народу. Такий тиск риби. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього, нам ворожого, панства.
