Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарбарь

Гарбарь, -ря, м. Скорнякъ, кожевникъ. Гол. Од. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБАРЬ"
Замогти́ Cм. замогати.
Ли́мзати, -гаю, -єш, гл. = лемзати. Полимзав він трошки з мисочки, та й знов ліг, сказано — недужий. Кіевск. у.
Навскі́с нар. Наискось. Желех. Зміевск. у. Cм. навкіс, навкоси.
Наще, наще́серце, нар. = натще.
Позакутувати, -тую, -єш, гл. Закутать (во множествѣ).
Праведність, -ности, ж. Праведность. Доки ти будеш держатись праведности. К. Іов. 6.
Простолюдець, -дця, м. Простолюдинъ. Пани б'ються, а в простолюдців чуби болять. Ном. № 1304.
Просточка, -ки, ж. Ласкательно: простолюдинка, простая женщина. Я ж не царюівна, не королюівна, я ж так просточка, батькова дочка. Грин. III. 22.
Рямено, -на, с. Оконная рама, переплетъ оконной рамы. Застукали в рямено того вікна. Екатер. у. (Залюб.).
Трушком нар. Рысцой. Побіг трушком на поле. О. 1862. VIII. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРБАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.