Виявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виявити, -влю, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, показывать, показать, появлять, появить. Юдихва виявила його капості перед Ксерксом.
Кілець, -льця́, м. Ростокъ въ зернѣ. Глазокъ въ картофелѣ. Кепська справа, коли люде почали вже кільцями картоплю садити. Це лихо ріже на кільці бараболю. кільці пускати. Проростать. Ум. кільчик.
Лестни́й, -а́, -е́ Льстивый, обманчивый.
Мирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Мазать мѵромъ. Другий царь святим миром мирував.
Нововірний, -а, -е. Относящійся къ новому ученію. Нововірні оповідання про світ широкий, про науку правди.
Платний, -а́, -е́ 1) Получающій плату.
2) Расплатившійся, находящійся въ разсчетѣ. Глядіть-же — ми платні. Бувши винним, треба буть і платним.
Розв'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. розв'язатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Развязываться, развязаться. Не жаль мені, що нелюба узяли, та жаль мені, що не щіпко зв'язали: бо мій нелюб розв'яжеться й утече. світ розв'язався. Марині стало і в хаті веселіше, і на серці легше, неначе світ за для неї вдруге розв'язався. тут тобі й пуп розв'я́жеться! Тутъ тебѣ и смерть!
Розігріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розігрітися, -ріюся, -єшся, гл. Разогрѣваться, разогрѣться, нагрѣться, отогрѣться. Як розігрілось, зашипіло, запарилось, заклекотіло.
Селянин, -на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати».
Спадок, -дку, м. Наслѣдство. Не мавши спадку, не матимеш і упадку. Од якоїсь тітки у спадку йому достався. Иногда только во мн. ч.
