Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарячкувати

Гарячкувати, -чкую, -єш, гл. Пороть горячку. Я гарячкую, гарячкую — де воно ділося сокира та долото, аж воно украв хтось. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЯЧКУВАТИ"
Вертун, -на, м. Названіе хитраго вола. КС. 1898. VII. 46.
Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл. 1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Ном. № 309. Вилітали запорожці на лан жито жати. Шевч. 61. 2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку. Грин. II. 20.
Дуре́па, -пи, ж. Дура, дурища. КС. 1883. ІІ. 389.
Души́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Задыхаться.
Козубка, -ки, ж. = козубня. Ото ви мабуть і несли картуз в козубці. Лебед. у.
Поскакувати, -кую, -єш, гл. Поскакивать, попрыгивать Вже вода ставна леліла і стали поскакувать щучки дрібненькі. МВ. (О. 1862. І. 72).
Працьовитий, -а, -е. Трудолюбивый. Вона така працьовита, а він таке ледащ. Грин. II. 145. Розумна пані і моторна... трудяща, дуже працьовита. Котл. Ен. І. 15.
Риндзка, -ки, ж. Сычугъ. Вх. Уг. 238.
Тьмити, тьмлю, миш, гл. Дѣлать темнымъ, мрачить. Желех. Та воно тьмить кругом мов ба на дощ. Волч. у.
Удавання, -ня, с. Притворство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЯЧКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.