Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Відкотити, -ся. Cм. відкочувати, -ся.
Ксьондз, -за, м. Католическій священникъ. В страшно-судную неділю ксьондз казання говорив.
Підлинь, -ні, ж. У кожевниковъ: верхній слой очищаемой кожи съ корнями волосъ.
Посемейство, -ва, с. Семейство. Переїхали у сей замок на життя з своїм посемейством.
Слухнянство, слух'янство, с. Послушаніе.
Соромити, -млю, -миш, гл. Срамить, стыдить.
Трахта, -ти, ж. Только въ слѣдующей загадкѣ на борону. Трахта-плахта по полю скаче.
Углина, -ни, ж. = вуглина. Ум. угли́нка.
Черешневий, -а, -е. Черешневый. Черешневий садочок.
