Відхідний, -а, -е. Прощальный, даваемый на отходѣ. Обід відхідний. Дали мені відхідного коня вороного, дівчинонька хустиночку з під злота самого.
Голо нар.
1) Голо, обнажено.
2) Исключительно. Голо сам пирій (поріс).
3) грошей голо. Нѣтъ денегъ. Хоч грошей, каже, і голо, однак за віщось то купив село.
Жовти́нці, -ців, м. мн. Сапоги изъ желтаго сафьяна. Чоботи одні жовтинці, а другі юхтові.
Каракуватий, -а, -е. Суковатый, съ наростами (о деревѣ)
Ліску́лька, -ки, ж. Ум. отъ ліскуля.
Намоло́тися, -мелю́ся, -лешся, гл. Намолоться.
Оврашок, -шка, м. Ум. отъ оврах.
Побити, -б'ю, -єш, гл.
1) Побить, поколотить. За моє жито, та мене й побито.
2) Побить, разбить (во множ.), перебить. Пішла по воду, відра побила.
3) Перебить, поубивать (многихъ). Наші за ними (турками), побили й порубали. І зо зла палицю хапає... шпурнув — та й всіх курей побив.
4) Побѣдить, одолѣть, поразить. Гей молодих турків башів москалі побили. Поб'ють тебе, козаченьку, сиротинські сльози. Бодай же вас, сини мої... у полі побило разом три недолі.
5) Украсить. Вистроїв тростяний палац, маковим цвітом побив.
Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Коні повипрягав.
Прориватися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. прори́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Прорываться, прорыться.
