Блудити, -джу, -диш, гл.
1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ми блудили цілий ліс.
2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.
3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.
Братолюбність, -ности, ж. Братолюбіе, любовь къ ближнему. У братолюбності треба жити.
Виродитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Выродиться.
2) Истощиться (о землѣ).
Дотика́ти Ii, -ка́ю, -єш, сов. в. доткати, -тчу́, -че́ш, гл. Дотыкать, доткать, оканчивать, окончить тканіе. Уже небагато дотикать Ярошисі.
Засма́гнути, -ну, -неш, гл. Загорѣть. Засмаг так.
Нивонька, -ки, ж. Ум. отъ нива.
Середина, -ни, ж.
1) Середина, средина.
2) Внутренность. Ум. серединка.
Фастиско, -ка, с. = бур'ян. Cм. хваст.
Хлібити, -блю, -биш, гл.
1) Снабжать хлѣбомъ, давать, посылать хлѣбъ. Хліби нам, Боже, щоб нам було гоже.
2) Пачкать хлѣбомъ. Не хліби ножа.
3) Льстить, угождать. А він хлібить жінці.
Четвертина, -ни, ж.
1) Четвертая, часть, четверть. четвертина сала. Четверть куска сала, не какого либо куска, а такого, какими сало солится. Доїв окрай ця й сала четвертину.
2) четвертина про́са, жита и пр. Извѣстная мѣра земли для посѣва проса, ржи и пр. А що ж мені на год? Дасте день проса (четвертину проса викосить).
3) Четверть кварты. Четвертину горілки купи. Вернулась з четвертиною горілки, поставила її перед Чіпкою.
4) Четвертая часть дубовой болванки. Ум. четвертинка.
