Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

барнуля

Барнуля, -лі, ж. Корова краснобурой масти. Вх. Лем. 390.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРНУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРНУЛЯ"
Відщедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Окончить щедрувати.
Глушник, -ка, м. Раст. = глушиця. Вх. Пч. ІІ. 32.
Гу́ркало, -ла, с. 1) = Гуркотій. Вх. Зн. 12. 2) Домовой. Вх. Зн. 12. Желех. 2) Дѣтская игрушка: родъ погремушки на ниткѣ. Мнж. 178. 4) Маленькій водопадъ. Желех. 5) = Суреля. Одкидав сурелі (або гуркала). Ном. № 10879.
Запо́ра, -ри, ж. Запоръ.
На́морозки, ів, м. мн. Намерзшій на окнѣ ледъ и снѣгъ. Наморозки на вікні. Конст. у.
Напо́рювати, -рюю, -єш, сов. в. напоро́та, -рю́, -реш, гл. 1) Предъ очищеніемь срубленнаго дерева отъ коры: прорѣзывать, прорѣзать вдоль всего дерева остріемъ топора кору. Шух. І. 177. 2) Нарывать, нарвать въ большомъ количествѣ.
Перве нар. = перше.
Порятунок, -нку, м. Спасеніе, помощь. Батю Зинову Чигиринський помочі — порятунку дай. Мет. 408. Ум. порятуночок.
Храмник, -ка, м. Гость, пріѣхавшій на храмовой праздникъ. Нѣжин. у.
Чепурити, -рю́, -ри́ш, гл. Прихорашивать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРНУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.