Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Блимнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блимати.
Борше нар. = боржій. Хто борше насипле, той борше змеле. Ном. № 7194.
Дозира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. дозріти (дізріти), -рю́, -ри́ш, гл. 1) = Доглядати, доглянути. Вх. Лем. 410. Не будеш діток моїх дозирати. Мет. 351. Треба пильно тих лукавих ходів дозирати. К. Досв. 201. 2) Видѣть, увидѣть. Вх. Уг. 236.
Обідонько, -ка, м. Ум. отъ обід.
Підпомога, -ги, ж. Помощь; подспорье, поддержка. К. Кр. 35. Веде орду велику, многу рутульцеві на підпомогу. Котл. Ен. IV. 69.
Попідробляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и підробити, но во множествѣ.
Привселюдно нар. Открыто; публично. Бачилась з своїм козаченьком привселюдно на «вулиці». Морд. Пл. 92.
Смердіти, -джу, -диш, гл. Вонять. Хата пусткою смерділа. Шевч.
Утягуватися, -гуюся, -єшся, гл. = утягатися.