Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кикати, -каю, -єш, гл. Куковать. Ой кикала зозуленька. Гол. IV. 497.
Люби́жник, -ка, м. Раст. Melampyrum pratense. Лв. 100.
Недокурок, -рка, м. Окурокъ. Харьк. у.
Пігнатися гл. = погнатися. Глядів свити — не вдягався, за волами так пігнався. Чуб. V. 1015.
Підтоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Истоптать. Підтоптати чоботи; — траву. 2)під ноги. Попрать ногами. Віру християнську під ноги підтопчи. АД. І. 211.
Пісникати, -каю, -єш, гл. Постничать. Канев. у.
Повичісувати, -сую, -єш, гл. Вычесать (многихъ). Дітям голови позмивала, повичісувала. Богод. у. Головки помиті і повичісувані. Чуб. II. 405.
Понижати, -жа́ю, -єш, сов. в. понизи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. 1) Понижать, понизить. Понизив ясла. Лохв. у. 2) Унижать, унизить. Мнж. 173. К. Бай. 26. Вони рідного тата й неню не понижали. Полт. г. Ми ж тебе, Химочко, не понижаєм і святим Рожеством поздоровляєм. Чуб. III. 432.
Похвилювати, -люю, -єш, гл. Поволновать.
Світлач, -ча, м. Свѣтецъ для вкладынанія лучины. Подольск. г.