Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забре́нькати, -каю, -єш, гл. Зазвенѣть, забренчать. Став брать ту скрипочку та якось і забренькав струнами. Рудч. Ск. І. 154.
Залокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. = залоптати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Заля́кувати, -кую, -єш, сов. в. заляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Запугивать, запугать. Наскакуєш, щоб дух мій залякати. К. Іов. 23.
Мі́цька, міцьковий и пр = мицька, мицьковий и пр.
Мохови́тий, -а, -е. Обросшій мхомъ. Вх. Уг. 252.
Пестунка, -ки, ж. Нянька. Угор. Ум. пестуночка. АД. І. 65, 66.
Позажинати, -наємо, -єте, гл. Начать жать (о многихъ).
Талан, -ну, м. Судьба, счастье. Не то талан, що лежить, а то, що біжить. Ном. № 7231. І талан, і безталанне все, каже, від Бога. Шевч. Вже як кому на сім світі не талан, щастя-долі нема.... Г. Барв. 119. Хоч хороша — не хороша, таки в неї талани: на улиці хлопці б'ються, на кошарі барани. Мил. 100. Ум. таланок, таланонько, таланочок. А сам полину в чужу сторону, в чужу сторононьку шукать таланоньку. О. 1861. IV. 93.
Утікацький, -а, -е. Принадлежащій бѣглецу. К. XII. 87.
Штурбак, -ка, м. = штурмак. Вх. Зн. 83.