Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блудящий, -а, -е. = блудний 1 Блудящий син. Грин. ІІІ. 141.
Дівич-вечіро́вий, -а, -е. Относящійся къ дѣвичнику. Крім ціх пісень співають ще на оченаші деякі з дівич-вечірових. Грин. ІІІ. 479.
Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку нар. Ум. отъ додому.
Іно нар. Только, лишь. Чуб. II. 50. Грин. III. 203. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Ном. № 4399. Не прийшла ні снідати, ні обідати, іно пришила роду одвідати. Чуб. III. 124.
Надкоро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надкороти́ти, -рочу́, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить.
Поперечний, -а, -е. Поперечный.
Поратівник, -ка, м. Спаситель; дающій помощь. ЕЗ. V. 60. Угоднику божий, поратівнику божий, поратуй мене! Шух. І. 38. Ум. поратівничок. ЕЗ. V. 109.
Спереду нар. Спереди, впереди.
Уряд, -ду, м. 1) Должность. Вмер паволоцький полковник, що послі Шрама уряд держав. К. ЧР. 15. Який-такий уряд — луччий, ніж проста служба. Ном. № 956. Не знаю, то ще не за мого вряду було, — казав чабан. Екатер. у. 2) У правленіе, правительство.
Хроміти, -млю, -миш, гл. Хромать. Увца хромить. Вх. Уг. 273.