Левада, -ди, ж. Окопанное или огороженное мѣсто для сѣнокоса вблизи усадьбы. За городом левада, де збіралась громада. Як би на вашій леваді та мій вітряк. Ум. левадка. Кушів левадку, поставив вітряк і довіку їв хліб.
Ми́лувати 1, -лую, -єш, гл. Миловать, щадить, беречь. Нас ще Господь до якого часу милує. Нехай Бог милує.
Мих, -ху, м. Родъ ядовитаго растенія. Ой спи, діду, ой спи з лихом, я принесу борщу з михом.
Нама́мрати, -раю, -єш, гл. Нащупать. наманити. Cм. наманювати.
Невзабарі нар. = незабаром.
Позбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Сбѣжаться (о многихъ). Діти з цілого села позбігалися. От хлопці позбігались.
Псьоглавець, -вця, м. Человѣкъ съ собачьей головой. То були псьоглавці, люде з песьсіми головами. Cм. песиголовець.
Сліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Ослѣплять. Іще не всіх чортів висліпили, — підемо сліпить. Чужу хату топить, — свої очі сліпить. 2) Засиживаться, медлить. Якого чорта він там сліпить.
Толкувати, -ку́ю, -єш, гл. = товкувати. Толкуй бала, вона плахти пікала.
Уточувати, -чую, -єш, сов. в. уточити, -чу, -чиш, гл.
1) Нацѣживать, нацѣдить, наточить извѣстное количество. Меду та оковитої горілки вточила. Ренського вточіте. Піди, хлопку, до лідниці та уточи пива.
2) Вонзать, вонзить. Вточив в нею сокироньку — задав єї муки.