Безділля II, -ля, с. Бездолье, несчастье (отъ слова доля). Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір'я. Ой піду ж я по подвіррю та заплачу по безділлю.
Еге́кати, -каю, -єш, гл. Говорить еге.
Намі́сник, -ка, м. 1) Намѣстникъ. Шановні гості, славних потентатів намісники і речники достойні (про посли). Команда ж рушила в Смілу, а намісник... у Кам'янку, бо там він жив і була там у його сотня лейстрових козаків. Братіку-намісничку, сядь собі на кріслечку. 2) Приходскій священникъ.
Перелесник, -ка, м. Первонач. значеніе: искуситель. Так называется бѣсъ, въ видѣ огненнаго змѣя (— метеоръ), летающій къ женщинѣ. Коли б не тирлич, був би я твій панич, — каже перелесник-чорт любі дівчині, коли мав проти його зілля тирлич при собі.
Порозглядати, -даю, -єш, гл. Разсмотрѣть (многихъ). Я їх усіх порозглядав добре.
Пошарудіти, -джу, -диш, гл. Пошуршать.
Сутемрява, -ви, ж. Темнота. Очі від ножа лютійші світять в сутемряві ночі.
Тлумок, -мка, м. = клунок. Ум. тлумочок.
Шкарупа, -пи, ж. = шкаралупа.
Шпантолити, -лю, -лиш, гл. Готовить, стряпать.