А́нгель, -ля, м. = Я́нгол. Був би ангел, коби не роги. Над тим дитям три анголи дихали. Ум. Ангело́чок. Да над домом ангелочки літали, Ісуса Христа в ризи сповивали.
Житня́к, -ка́, м. Ржаной хлѣбъ.
Значка, -ки, ж. Мѣтка, (), значекъ. Подивись, он у воротях шапка комишина.
Кілок, -лка, м.
1) Колышекъ.
2) Колъ въ плетнѣ. На перелазі, вхопившись руками за два кілки, з'явилась, як з землі виросла, Ганна.
2) Деревянный гвоздь. Гива тим червива, що кілками з неї Христа мучили.
4) Вѣшалка въ видѣ колышка, вбиваемаго въ стѣну. До півдня буде вбіратись та начіпляє на себе всього... як на кілок у коморі.
5) Въ дверяхъ крестьянскихъ построекъ: ручка въ видѣ колышка, за которую берутся при отворяніи дверей.
6) Колышекъ, вкладываемый у запора вмѣсто замка. Пивниця на колку.
7) = заніз (у ярмі).
8) Одинъ изъ двухъ деревянныхъ шиповъ, которыми прикрѣпленъ къ оси задній насад крестьянской повозки. Ум. кіло́чок.
Отруби, -бів, мн. — пилині. Опилки.
Плюсковатий, -а, -е. Плоскій, сморщенный, приплюснутый.
Повиступати, -па́ю, -єш, гл. Выступить (во множествѣ, во многихъ мѣстахъ). На ногах і на руках повиступала од стужі кров.
Повкошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Вкоситься (о многихъ).
Рабинин, -на, -не. Рабынѣ принадлежащій. І рабининого сина заступи од нечестивих.
Розчахнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Расколоть вдоль съ мѣста развѣтвленія дерева.
2) Разорвать въ паху отъ расхожденія ногъ (на льду напр.). Колоть же така — ні з двору. Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару.
3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула двері з гуком, стала на порозі і сміється.