Вишничок, -чка, м. Ум. отъ вишник.
Відщіпатися, -паюся, -єшся, сов. в. відщепнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмыкаться, отомкнуться (о двери, запертой на крючекъ). Та відщепни ж двері! — Коли ж не відщіпаються — защіпка туго. 2) = відщеплятися, відщепитися. Моя дитиночко, моя й щипочко, моя щипочка одщепнулася.
Воювничий, -а, -е. = войовничий.
Жалібни́к, -ка́, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братіка-жалібника. Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться!
Заужа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Взять на веревку. Черкес із-за Онапа арканами його як цапа зв'язав, опутав, заужав.
Підбільшати, -ша́ю, -єш, сов. в. підбільшати, -шаю, -єш, гл.
1) Выростать, вырости, подростать, подрости. Поки маленькі були, в гніздечках сиділи, стали підбільшати, знялись, полетіли. Телята вже підбільшали. Дерево в лісі підбільшало.
Посуботіти, -тіє, гл. безл. Наступить субботѣ. Е, вже посуботіло, можно скором їсти.
Провезти Cм. провозити.
Тулубець, -бця, м.
1) Ум. отъ тулуб.
2) Внѣшняя оболочка, покровъ. Кавун щось вигризло, тільки тулубець остався. Аж там лежить жаб'ячий тулубець.
Фоя, фої, ж. Вѣтви хвойнаго дерева. Cм. хвоя.