Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гаталай меж., выражающее галопированіе лошади. Желех.
Доси́понька, -ки, Ум. отъ доси́пка.
Ірватися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = рватися. Як риба в притузі, так розум ірветься. Харьк. г. Ой ірветься нам на душі, що всі дівчата хороші. Чуб. III. 139.
Ковалик, -ка, м. Ум. отъ коваль.
Ковтки, -ків, мн. 1) Серьги. О, 1861. XI. Свид. 29. Гол. Од. 60. Шух. I. 130. В стьожках, в намисті г ковтках тут танцювала викрутасом. Кот. Ен. 2) Сбившіеся комья шерсти. Диви, які ковтки он на собаці. Канев. у.
Наслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. Наслаться.
Острішник, -ка, м. Бревно съ колышками для удержанія соломы на крышѣ.
Піхотинець, -нця, м. = пішоходець. Два кінних, третій піший піхотинець. АД. І. 113.
Службонька, -ки, ж. Ум. отъ служба.
Чубчик, -ка, м. Ум. отъ чуб.