Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безмовий, -а, -е. Нѣмой. Син його, недоросток безмовий. К. ПС. 61.
Відтупуватися, -пуюся, -єшся, гл. О звукахъ шаговъ: быть слышнымъ, отдаваться. Дзвінко й різко одтупувалися усі ступні по снігу. МВ. ІІІ. 81.
Лю́доньки, -ків, мн. ум. отъ люде.
Піввідерко, -ка, с. Полуведро.
Плакати, -чу, -чеш, гл. Плакать.
Правосуддя, -дя, с. Правосудіе.
Пробурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Проворчать. Якого там кулика ви видумали, дядьку! — пробурчав. МВ. І. 105.
П'яництво, -ва, с. Пьянство.
Рабиня, -ні, ж. Рабыня. Молода рабиня у старого сивобородого турчина служить і тремтить. К. ЧР. 218. Коли раба мого або рабиню я пригнітав, придавлював на суді. К. Іов. 67. Ум. раби́нька. Ном. № 9106.
Убухувати, -хую, -єш, сов. в. убухати, -хаю, -єш, гл. Много сразу чего наливать, налить. Шейк. О деньгахъ: много вкладывать, вложить въ какое либо дѣло, предпріятіе. Де він усі свої гроші туди вбухав. Харьк. у.