Му́дрішки, -шок, ж. мн. Выдумки; искусно, мудрено, замысловато сдѣланныя вещи. Прегарна природа гуцульских гір піддержує його (гуцулову) фантазію і робить його способнішим до усьи́ких му́дрішок.
Обгорнути, -ся. Cм. обгортати, -ся.
Перезва, -ви, ж. Свадебный обрядъ: въ понедѣльникъ, послѣ первой брачной ночи, родственники новобрачной идутъ на угощеніе въ хату родителей жениха; при прохожденіи поютъ соотвѣтствующія пѣсни. Щитайте, скільки душ у вас перезви. Івасьова перезва через улоньку перейшла: як рій гуде, як мак цвіте, як рожа процвітає.
Половиця, -ці, ж. = полова. Вівсяної половиці та й не хоче їсти.
Почестка, -ки, ж.
1) Приношеніе, даръ (начальству, уважаемымъ лицамъ, сватамъ). Почестку приніс. Випросила у мене півня й пшона, в-останнє почестку дати своїм товаришкам і досвітчаній матері. Почестку їм (старостам) дала, і запили заручини.
2) Честь, слава. Дивись, як Семен пішов у почестку.
Прагнути, -ну, -неш, гл. Жаждать, желать сильно. Всі покою щиро прагнуть. Хто много має, той прагне більше. Я зроду не жадав багатства, а тепер прагну всіх роскошів для тебе, тобі на втіху.
Ржати, ржу, ржеш, гл. Ржать. Коники ржали його везучи.
Стогнійка, -ки, ж. Постоянно стонущая женщина.
Улазний, -а, -е. Тотъ, въ который влазятъ. Влазний погріб.
Хробачок, -чка, м.
1) Ум. отъ хробак.
2) хробачки. Такъ дѣти называютъ лапшу.