Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихваляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вихвалити, -лю, -лиш, гл. Восхвалять, восхвалить, расхваливать, расхвалить. Тоді козак чуру вихваляє. Макс. Бога вихваляти. Шевч. 391.
Зо пред. = з. Було їх тисяч зо дві. Єв. Мр. V. 13. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає. Дума. Чайченко танцював зо всіми. МВ. ІІ. 22.
Зогрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. зогрітити, -шу, -ши́ш, гл. = згрішати, згрішити. Чоловік не ангел, щоб не зогрішив. Ном. № 100.
Іменитий, -а, -е. Именитый, знатный. Миколай імня знаменито, побіждає всіх іменитих. Чуб. І. 169.
Одновірний, -а, -е. Единовѣрный. К. Краш. 21.
Порічківка, -ки, м. Наливка, настойка на красной смородинѣ.
Посада, -ди, ж. Должность, мѣсто.  
Посудина, -ни, ж. Сосудъ. Як немає в посудині, то тоді до господині. Н. Вол. у. Чорзнащо — щоб і посудини не поганило. Ном. № 3288. Ум. посудинка. Жінка, принісши посудинку мира, почала обмивати ноги його. Єв. Л. VII. 37.  
Похмурний, -а, -е. Пасмурный. Над Невою під снігами, при похмурнім сонці, ти поліг єси, мій друже, на чужій сторонці. О. 1861. III. 10.
Роскішно нар. Роскошно, изобильно, богато. (Гаї) роскішно поросли на крутих ребрах, на вершках гір. Левиц. І. J. 203.