Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Долуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. долучи́ти, -чу, -чиш, гл. Прибавлять, прибавить.
Конклав, -ву, м. Конклавъ. Шевч. (1883), 199.
Наладува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Нагрузить; навьючить.
Обуза, -зи, ж. Толпа. Бач якою обузою дітвора суне. Кобел. у.
Полонка, -ки, ж. = ополонка. Сам же я ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.
Похолодити, -джу́, -ди́ш, гл. Охладить.
Провалина, -ни, ж. Яма, гдѣ провалилась земля, пропасть. Засипати.... провалину. Левиц. І. 279. Декотрі позлазили вниз, поховались меж купами каміння, попритулювалися до провалин. Левиц. І. 90. Земля завалилась.... спустили в ту провалину. Чуб. II. 208.
Радувати, -дую, -єш, гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. Стор. II. 183.  
Теж нар. Также, то же. Я чув, і ти теж не глухий був. Шейк.
Хидня, -ні, ж. 1) Хожденіе. Давай ходить в горох!... Ходили і хіднею пшени цю й жито все так зм'яли та стовкли. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 90). Яка тепер хідня! багно по коліна. Черк. у. Звісно хідня моя якая! як отак на негодь та вночі, то і в рів шелеснеш. Екатер. у. 3) Походка. Ну, та й хідня його паскудна. Лебед. у.