Безпоясниця, -ці, ж. Писанка съ поперечной линіей вокругъ.
Дрі́бно нар. Мелко; густо, часто. Понабивано каміння дрібно-дрібно, неначе горохом вислано. Багатий дрібно крає. Бий та й дрібно, щоб знали, чий син. на стр. 289. Як музика дрібно грає, — я слухати люблю. 2) Подробно. Потім все дрібно росказала, кого до пекла провожала. Ум. дрібне́нько, дрібне́сенько. Дрібно, дрібнесенько русу косу заплела. дрібне́нько ходи́ти. Ходить мелкими шажками. Може ту, мамо, сватать, що дрібненько ходить?
Небожка, -ки и пр, ж. = небіжка и пр.
Перешкварити, -рю, -риш, гл. Пережарить.
Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили.
Просвіта, -ти, ж. Просвѣщеніе, образованіе. Просвіти за плечима не носити. І сей лист не мусить пропасти із історії української просвіти. На тому й скінчилася наука й просвіта Сухобрусівен.
Сучка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сука.
2) Родъ игры.
3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
4) Родъ кушанья. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика.
5) Поплавокъ, привязанный къ якорю дуба.
Темно нар. Темно. Удосвіта встав я, темно ще на дворі. Ум. темненько, темнесенько.
Трейтина, -ни, ж. = третина. Половину царства, трейтину щастя.
Урожати, -жаю, -єш, сов. в. уродити, -джу, -диш, гл.
1) Рожать, родить. Уродила мама, що не прийма й яма. Не уродить сова сокола — іно таке, як сама.
2) Хорошо вырастать, вырасти и принести плодъ, уродить. Як мак не вродить, то голоду ще не буде. Які груші уродили. Уродив постернак. Яке Бог уродив, таке й жну.