Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буркотун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркун. 2) Ворчунъ. Cм. буркун. Ум. буркотунець.
Валющий, -а, -е. 1) Валящій, ненужный. 2) Падающій, не могущій устоять на ногахъ. Він п'яний, аж валющий. Зміев. у.
Голоден, -дна, -не = Голодний.
Коров'яка, -ки, ж. Корова. Коров'яку продали та п'ять овечат. Г. Барв. 446.
Куроспів, -ву, м. = куропіння.
Облудка, -ки, ж. 1) Ум. отъ облуда. 2) Оболочка верхняя, кожица (напр., яблока). Як положиш кислицю у піч спектись, то шкура їй репне. У всякій кислиці у середині є сік і воздух; од тепла сік закипа і з його робиться пара, а воздух роздається.... і вони розривають облудку. Дещо.
Прив'язка, -ки, ж. Снурокъ, веревочка или что либо подобное, употребляемое для привязыванія, напр. красная гарусная нитка, которой гуцулки связываютъ концы своихъ косъ. (Шух. І. 135), веревочка, которой постіл привязывается къ ногѣ. Прив'язку біля постола обірвав. Волч. у. Шила сукню та й укоротила, шила черевички та й помалила, а остаточки — на підп'яточки, а обрізочки на прив'язочки. Грин. III. 47.
Псалом, -лма, м. Псаломъ. Насміються на псалом той, що виллю сльозами. Шевч. 46.
Сукровище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ кто-либо былъ убитъ. Шух. І. 185.
Учителька, -ки, ж. Учительница.