Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́хати, -хаю, -єш, сов. в. а́хнути, -ну, -неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. Левиц. І. 483. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37.
Бульк! меж. Звукъ при паденіи въ воду. Мнж. 132. А жидівське військо в воду бульк! Грин. II. 223.
Голосок, -ска, м. Ум. отъ голос.
Знехтувати, -тую, -єш, гл. 1) Испортить, небрежно обращаясь. 2) Пренебречь, оставить безъ вниманія, забросить. Підійметься угору, кого знехтували люде. К. Псал. 26. Знехтували мене сірому. Г. Барв. 196.
Крап, -пу, м. Раст. Rubia tinctorum L. ЗЮЗО. І. 134.
Обжирство, -ва, с. Обжорство.
Повидну нар. При свѣтѣ, когда видно. Пішов я з Лавріном роздивитися город повидну. О. 1861. X. 146. Завтра повидну допишеш, покинь тепер.
Ряцьки нар. = рачки. Угор.
Труба, -би, ж. 1) Труба, музыкальный инструментъ. Ісправ мені три труби, да й усі три мідяні. Макс. Ум. трубка, трубонька, трубочка.
Факля, -лі, ж. Факелъ. Приходить туди з лихтарнями та факлями. Єв. І. XVIII. 3.