Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бараниця, -ці, ж. Овчина для укутыванія ногъ зимою въ дорогѣ. Кіев. г. (Лободов.).
Відгороджувати, -джую, -єш, сов. в. відгородити, -джу, -диш, гл. Отгораживать, отгородить.
Віддалі нар. = віддалік. Я став собі оддалі і дивлюся, що то він робитиме. Волч. у.
Духо́та, -ти, ж. 1) Зной, жара, духота. А сонце все пече та пече, духота душить, сохне в горлі, в роті, в грудях. Левиц. І. 83. 2) Спертый воздухъ.
Кавувати, -вую, -єш, гл. Распивать кофе.
Картівництво, -ва, с. Картежъ. К. ХП. 20.
Мела́йник, -ка, м. 1) Хлѣбъ изъ кукурузы. 2) Ломкая порода шифернаго камня. Вх. Зн. 35.
Обоє, обо́х, обо́м, обома числ. Обое. Въ приложеніи къ людямъ обоє употребляется только въ томъ случаѣ, если говорится о мужчинѣ и женщинѣ вмѣстѣ. Є в мене криниця край перелазу, та вмиємось, милесенький, обоє разом. Чуб. V. 54., Ум. обойко.
Пружок, -жка, м. 1) Ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки. Сим. 233. 2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки. Новомоск. у.
Розбісоцький, -а, -е. = бісовський. Ой як отаман та соцький, то вони сини розбісоцькі. Чуб. V. 1012.