Варитися, -рюся, -ришся, гл.
1) Вариться. Де на двох вариться, — третій поживиться.
2) Быть въ нетерпѣніи, быть не въ состояніи спокойно выждать. Росказую їм (синам) і про те, і про друге.... Отже мій Андрійко хутко і заскучає; так він і вариться: очі собі тре і позіхає, і зітха. «Пустіть уже, мамо!» проситься.
Волошка, -ки, ж.
1) Валашка, румынка. А в дівчини та чорнії брови, як у тії волошки.
2) Раст. а) василекъ, Centaurea cyanus L. Ой у мене на городі зацвіли волошки. б) Trifolium alpestre L.
3) Крымская бѣлая овчина, грубошерстная, крупная. Ум. волошечка.
Драб, -ба, м.
1) Оборванецъ, бѣднякъ. босовикъ, босякъ. Мене мамка годувала, в папер обвивала, за богача 'ня строїла, а за драба дала, за пана ей обіцяла, — за жебрака дала.
2) Раст. Viola arenaria Dec.
Каляріпа, -пи, ж. Раст. кольраби, Brassica oleracea caulorapa.
Липни́к, -ка, м. 1) и 2) = липняк 1 и 2. 3) Мучной хрущъ, Melolontha fullo. 4) Раст. a) Silene vissora. б) Galium aparine.
Пелена, -ни, ж.
1) Подолъ рубахи. Вареники варила, та й пелену спалила.
2) Выступъ крыши надъ стѣною. Судж. у. Ум. пелінка, пеліночка.
Розмовитися, -влюся, -вишся, гл. Поговорить, переговорить. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся. Ой зачекай, дівчинонько, розмовся зо мною.
Стверджати, -джаю, -єш и стверджувати, -джую, сов. в. стверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить, подтверждать, подтвердить. Вони проповідували, а Господь слово стверджував услід ознаками. Той ствердив, що Бог праведний. Люблинську унію ствердив.
Утуга, -ги, ж. = туга. На чужім краю є що їсти й пити, тілько серцю втуга, — ні з ким вогорити. Яка ж мені за тобою втуга великая.
Шана, -ни, ж. Почтеніе, уваженіе, честь. Життя панське, та шана собача. Ой я водила і визволяла, а мені молодій одна шана. Ти окрив його красою, шаною царською.