Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

В'язочка, -ки, ж. Ум. отъ в'язка.
Ґой, ґоя, м. = Гой. О. 1861. XІ. 39, 40.
Завоня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Завонять. Не воруши, бо завоняє. Ном. № 3289.
Засма́жити Cм. засмажувати.
Лись меж. = блись. Черк. у.
Нахилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. нахилитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Наклоняться, наклониться. От нахилився, а він взяв мене за бороду. Рудч. Ск. І. 117. 2) Склоняться, склониться (къ чему).  
Перевід, -воду, м. 1) = перехід 1. Нема льоду, нема льоду, нема переводу, хто мене вірно любить, бреде через воду. Чуб. V. 84. Беру воду з переводу. Гол. І. 176. 2) Непроизводительная трата, порча. 3) Прекращеніе. Козацькому роду нема переводу. Ном. № 771.
Підпоювати, -поюю, -єш, сов. в. підпоїти, -пою́, -їш, гл. Подпаивать, подпоить. К. Кр. 39. Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.
Прийом, -му, м. 1) Пріемъ въ новобранцы; также и мѣсто, гдѣ онъ производится. Ой ставали до прийому а все в одну лаву. Н. п. Та повезли до прийому, оддали в москалі. Шевч. 477. У прийому славний двір, — там нам буде перебір. Чуб. V. 997. 2) бо́гу в прийом. Въ жертву Господу. Богу в прийом! — приказує титарь, ходячи з карнавкою по церкві. Рк. Левиц. Ум. прийо́мочо. Чуб. V. 997.
Свещенька, -ки, ж. Ум. отъ свість.