Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Високодумство, -ва, с. Высокомѣріе, гордость. Левиц. І. 502.
Нашевкатися, -каюся, -єшся, гл. Налѣзть, найти толпой (о людяхъ). Сим. 176.
Перегусти, -ду́, -де́ш, гл. Перестать гудѣть.
Підігрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. підігріти, -грію, -єш, гл. Подогрѣвать, подогрѣть. (Страву) мусили підогрівать. Котл. Ен.
Побитися, -б'юся, -єшся, гл. 1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились. Мет. 5. 2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. Н. п. Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється. МВ. ІІ. 10. Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом. ЗОЮР. І. 306.
Позернити, -ню́, -ни́ш, гл. Дать крупное зерно хлѣбу. Як би Господь позернив просо! Зміев. у.
Пообомлівати, -ва́ємо, -єте, гл. То-же, что и обомліти, но о многихъ.
Свердельчик, -ка, м. 1) Ум. отъ свердел. 2) Мѣтка на мѣшкахъ дегтемъ въ формѣ, напоминающей буравъ. Новомоск. у. (Залюб.).
Сорокуватий, -а, -е. Пестрый: черный съ бѣлымъ. Богод. у.
Усюсько нар. = усюсінько. Покрова усюсько похова. Ном. № 494.