Відстоювати, -стоюю, -єш, сов. в. відстояти, -стою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять. Побравсь до церкви, одстояв службу. 2) відстояти ноги. Отъ долгаго стоянія получить отекъ ногъ. Сідайте, бо ноги відстоїте. 3) Отстаивать, отстоять, защищать, защитить. Я оце вас усе одстоював.
Дрисня́, -ні, ж. = дрисля.
Зуритити, -чу, -тиш, гл. — собі кого́. Почувствовать къ кому отвращеніе.
Недряпуха, -хи, ж. = нечоса? Там дівчина нетьопуха запаску згубила: нетьопуха, недряпуха, нерублені поли.
Перепрягати, -га́ю, -єш, сов. в. перепрягти, -жу, -же́ш, гл. Перепрягать, перепрячь.
Поворухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Пошевельнуться, шелохнуться. Жінка седить там да й не поворухнеться вже. Аби прокинулось, аби поворухнулось — уже вона й коло колиски.
Позамовкати, -каємо, -єте, гл. Замолкнуть (о многихъ).
Позасівати, -ва́ю, -єш, гл. Засѣять (во множествѣ). Чорнії роллі позасівають. Ой дівчино та Марусечко, позасівай свої стежечки то рутою, то м'ятою.
Позустрічати, -ча́ю, -єш, гл. = позострічати.
Фосувати, -сую, -єш, гл. Прорѣзывать канавами. Ґрунта фосовані.