Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бутівка, -ки, ж. Тонкая палка въ игрѣ бути. Cм. бут 5.
Дю́рка, -ки, ж. = дірка. Юрку, Юрку, наплюй в дюрку. Ном. № 12718.
Жа́ля, -лі, ж. Жница. Желех.
Імела, -ли, ж. = івилга. ЗЮЗО. І. 141.
Назича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. нази́чити, -чу, -чиш, гл. 1) = позичати, позичити. Ну, я тобі назичу хліба. Рудч. Ск. 2) Только сов. в. Насказать много пожеланій. Назичили йому товариші усякого добра: і щастя, і здоров'я, і довгих літ.
Рабинів, -нова, -ве Принадлежащій раввину.
Согрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. согріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Согрѣшать, согрѣшить. Гн. І. 203.
Укачати, -ся. Cм. укачувати, -ся.
Ушнипитися, -плюся, -пишся, гл. Привязнуть къ кому, взяться за кого. Мнж. 193.
Шушу меж., выражающее шептаніе. От кияне — шушу-шушу, радяться. АД. І. 50.