Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викорпувати, -пую, -єш, сов. в. викорпати, -паю, -єш, гл. Житина в око впала? Ке сюди, я викорпаю ціпилном. — Хоч би бичем, а не ціпилном, — одповів, протираючи полою око, той, кому треба було викорпувати. Г. Барв. 315.
Єдина́чка, -ки, ж. Единственная дочь, то-же что и одиначка 1. Нехай дочка-єдиначка трохи погуляє. Н. п. Рк. Макс. Пещена була така, бо, сказано, — єдиначка. МВ. І. 130.
Касарня, -ні, ж. Казарма. Мене вимінила з касарні рекрута. Гол.
Кила, -ли, ж. Грыжа. Грин. II. 121. Пот. III. 32.
Малаха́йка, -ки, ж. = малахай 1. Ум. малахаєчка. Малахаєчка, що сама січе, сама і крає. Мнж. 22. Малахаєчка-дротяночка. КС. 1882. V. 362.
Непристойний, -а, -е. Неприличный. Желех.
Перемліти, -лію, -єш, гл. Изныть, истомиться отъ страха, тревоги. Білу ніч просиділа під коморою, перемліла. Мир. Пов. II. 75.
Попаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Побыть пономаремъ.
Пороздмухувати, -хую, -єш, гл. Раздуть (во множествѣ).
Похіп, -хопу, м. Влеченіе, склонность къ чему. Желех.