Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Колядниця, -ці, ж. Поющая колядки.
Лопотня́, -ні́, ж. 1) Шелесть, хлопанье, трескъ, шумъ. 2) Пустая, вздорная болтовня.
Обрость, -ти, ж. Побѣги. Обрость на дереві. У нашого роду обрости мало, рід щось не плодовитий.
Обстрижчини, -чин, ж. мн. Обрядовая первая стрижка ребенка по истеченіи перваго года его жизни.
Ошелест, -сту, м. = ожелест.
Роскарячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскарячитися, -чуся, -чишся, гл. Раскарячиваться, раскарячиться.
Солуква, -ви, ж. пт. Вальдшнепъ.
Фанатик, -ка, м. Фанатикъ. Фанатика безумного сліпого.
Чорноталь, -лю, м. = чорнолоз.