Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Алю́! меж. = Аля́! Вх. Уг. 250.
Бетлих, -ха, м. Мусоръ, крупный соръ? Мале сміття я і сам винесу, а цього бетлиха хиба возом вивезти. Могил. Подол.
Вошкопрудка и вошопрудка, -ки, ж. Вшивица.
Дрохви́н, дрохви́ний, -а, -е. Принадлежащій драхвѣ, относящійся къ драхвѣ. Дрохвині яйця. Сим. 233.
Дяк, -ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.
Закоцю́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Загнуться.
Зга́рний, -а, -е.. Cм. згарен.
Мать нар. = мабуть. Лебед. у.
Обгуркати, -каю, -єш, гл. Обвалить, оббить, производя ударами сотрясеніе. Та ще тут буде роботи (стіни обмазувати) скрізь, бо як почнуть бляхарі свою роботу, то геть обгуркають не то в середині — і з окола. Могил. у.
Помаґлювати, -люю, -єш, гл. Выкатать на каткѣ (во множествѣ).