Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гори́ніж нар. Вверхъ ногами. Камен. у.
Загостюва́тися, -тю́юся, -єшся, гл. Загоститься. Оце було як наша Катря де загостює, то мати дивують: що се доні нема! МВ. ІІ. 84. Така вже доля моя, що в мене не загостюється щастя. Г. Барв. 56.
Задзвені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зазвенѣть.
Звесели́ти, -ся. Cм. звеселяти, -ся.
Істичильно, -на, с. Рукоятка істина.
Позатрушувати, -шую, -єш, гл. Засыпать чѣмъ во многихъ мѣстахъ). Бач, як злили долівку! Позатрушуй піском або попілом. Богодух. у.
Пореготати, -чу́, -чеш, гл. Похохотать.
Присуджувати, -джую, -єш, сов. в. присуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Приговаривать, приговорить, присуживать, присудить; назначать, назначить, предназначить. Присуджено його покарати. Кого ж я не любила, та й присудив мені Господь. Грин. III. 248. Ой любилося двоє дітей сердешне, присудив Господь розійтися конешне. Чуб. V. 372.
Рострявати, -ряю, -єш, гл. = розстряватиЗЮЗО. І. Матер. 10. Пуде душа козацька молодецька з білилі тілом рострявати. АД. І. 131.
Сковзько нар. Скользко. О. 1862. І. 40.