Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузинка, -ки, ж. Ум. отъ бузина.
Волочільне, -ного, с. Даръ въ видѣ пшеничнаго калача и нѣсколькихъ окрашенныхъ яицъ, приносимый въ понедѣдьникъ Пасхи лицомъ, приходящимъ съ поздравленіемъ. Cм. волочінник. Чуб. ІІІ. 24.
Де́сна, -ни, ж. Десница, правая рука. Не дарма звав її своєю десною. Стор. МПр. 97.
Дзиґлико́вий, -а, -е. Относящійся къ стулу, табурету.
Засия́ти, -сия́ю, -єш, гл. = засяти. І світ над ним не засияв вовіки. К. Іов. 7.
Зе́рно, -на, с. Зерно. Трахвилося, як сліпій курці бобове зерно — і тим ся удавила. Ном. № 1769. Ум. зеренце, зернечко. Ном. № 9907. Чуб. І. 245, Мил. 212. Як ми любилися, як в горосі зеренце. Грин. III. 251. Що мені по пшениці — в ній зеренця нема. Чуб. V. 4. Тобі яблучко, мені зернечко. Грин. III. 336.
Погубитель, -ля, м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її. Кв.
Пожадливість, -вости, ж. Вожделѣніе, похоть, жадность. Левч. 38.
Розлучний, -а, -е. Разлучающій, разъединяющій.
Шарпнути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть.