Божба, -би, ж. = божіння. Я ж тобі і без божби вірю.
Великий, -а, -е. 1) Большой; великій. Як світ великий, так різне на чім буває. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. Великий дурень. великого стоїти. Много стоить; много значить. велика дорога. Дальняя дорога. Ой не їдь, синку, у велику дорогу. велика голова. Умная голова. Нема чого журитися: нехай той журиться, що велику голову має. великий луг. Такъ называлась у запорожцевъ низменность по лѣвой сторонѣ Днѣпра, ниже о. Хортицы, отъ устья рѣки Мокрой Московки до перваго впаденія въ Днѣпръ р. Конки, покрытая огромнымъ вѣковымъ лѣсомъ, болотной травой и высокими камышами. Січ — мати, а Великий Луг — батько. Ой повій, повій, вітре, через море та з Великого Лугу. великий піст. Великій постъ. великий понеділок, вівторок и пр. Страстной понедѣльникъ, вторникъ и т. д. велика руїна. Періодъ въ исторіи правобережной України между 1672 и 1678 г. великий час. Продолжительное время. не за великий час. Въ короткое время. великого коліна, великої руки. Знатный, родовитый. 2) Рослый, высокій. Великий рости та розумний будь. Великий до неба, а дурний як треба. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ.
Віджимати, -маю, -єш, сов. в. віджати, відіжму, -меш, гл. Выкручивать, выжимать, выжать мокрое бѣлье. А дівка — чорнявка порається у другій хаті — віджимає сорочки. Мотря стала віджимати сорочки з відмоки.
Їздня, -ні, ж. Постоянная ѣзда.
Майра́н, -ну, м. Раст. Origanum majorana.
Му́ц, -ца, м. 1) Малорослая лошадь. 2) Мопсъ. Ум. му́цик.
Нашмагати, -га́ю, -єш, гл. Нахлестать. За шага хтось уші нашмага.
Посмажити, -жу, -жиш, гл. Изжарить (во множествѣ).
Скрекотання, -ня, с. Стрекотаніе.
Шильце, -ця, м. Ум. отъ шило.