Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гребе́ць, -бця́, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Левч. 135. Грин. ІІІ. 128, 129. Хто йде — горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, — нагарбають в кишеню. Г Арт. (О. 1861. III. 95). 2) Гребецъ, лодочникъ. Стор. ІІ. 138. Ум. Гре́бчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця. Чуб. V. 924.
Жиро́ваний, -а, -е. 1) Избалованный, шалунъ. 2) Инкрустированный.
Заві́шати, -ся. Cм. завішувати, -ся.
Охотник, -ка, м. 1) Доброволець, волонтеръ. 2) Охотникъ. Раз у-осени пан поїхав на лови; з ним багато було охотників. Рудч. Ск. II. 75.
Очищатися, -щаюся, -єшся, сов. в. очиститися, -щуся, -стишся, гл. Очищаться, очиститься. Жоден із прокаженних не очистився. Єв. Л. IV. 27.
Подзвін, -вону, м. Звонъ по умершему. Не без того, що й за подзвін хто перекине. Мир. Пов. II. 63.
Понаплітати, -та́ю, -єш, гл. Наплесть (во множествѣ).
Протистися, -нуся, -нешся, гл. Протиснуться. Мнж. 190. Трудно було протиснутись, так було багато народа. Левиц. Пов. 24.
Утоплий, -а, -е. Утонувшій. Павлогр. у.
Штрик меж. 1) Для выраженія пырянья, укола. Штрик його в бік. 2) Для выраженія прыжка. Чорт.... штрик у воду. Гн. І. 4. Почерез більшу (колоду) штрик. Гн. II. 239.