Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Защебета́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Защебетать. Защебетав жайворонок, угору летючи. Шевч. 30. Защебече соловей уночі, розвеселить мої чорні очі. Чуб. III. 147. 2) Заговорить быстро и весело. Повеселішала наша Феська, защебетала до баби. Г. Барв. 198.
Копальник, -ка, м. Землекопъ. Лебед. у. и Желех.
Мосць, -ці, ж. = мость.
Нехай нар. Пусть, пускай. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине: ой не пійду я за п'яниченьку, нехай він ізгине. Н. п.
Півкошик, -ка, м. Рыболовный, плетеный изъ прутьевъ снарядъ, родъ корзины съ небольшимъ отверстіемъ, въ которое вгоняется рыба. Вх. Пч. II. 24.
Плім'я, -м'я, с. = плем'я. МВ. О. 1862. III. 75). Не сама собою, з отцем, матір'ю, із родом, з плім'ям, з ким тобі Бог дав. Мет. 331.
Розгодинюватися, -нюється, сов. в. розгодинитися, -ниться, гл. безл. О погодѣ: проясняться, проясниться. Дощу не буде, вже розгодинюється. Терск. обл. Коли відтіля розгодиниться, то ніколи не буде дощу. Зміев. у.
Росхідниця, -ці, ж. Угощеніе, устраиваемое молодежью въ день окончанія (за недѣлю до Рождества) хожденія на вечерниці. Kolb. I. 76.
Сакрамент, -ту, м. Причастіе. Не признається — не станеш його сповідать і сакраменту давати. Чуб. II. 106.
Цікавити, -влю, -виш, гл. Интересовать, занимать.