Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бунчати, -чу, -чиш, гл. = брунчати. Вх. Уг. 229.
Відкіль, відкіля, нар. Откуда, отколѣ. Відкіль такі се гольтіпаки? Котл. Ен. І. 16. Не стямишся, відкіль лихо складеться. Ном. № 1963. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.
Відлига, -ги, ж. Оттепель. Драг. 388.
Довжинико́м нар. Въ длину, вдоль. Моя десятина йде довжиником відсі. Лебедин. у.
Здити́нитися, -нюся, -нишся, гл. = здитиніти.
Консисторський, -а, -е. Консисторскій. Св. Л. 134.
Ли́шки I, -ків, мн. Раст. Trifolium repens. ЗЮЗО. І. 170.
Набрунько́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. набрунькува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пускать, пустить почки (о деревѣ). Мнж. 186. Вишні добре вже набрунькувалися, — тіль-тіль не розів'ється листочок. Новомоск. у.
Покривайло, покривало, -ла, с. Покрывало. Бере покривало (намітку), розгортує і накидає на молоду зовсім. Грин. III. 448. Кошулі тоненькі, покривала біленькі вони б виношали. Н. п. Покривало на мертву купила. Кролев. у. Окрило їх покривало густеє. К. Іов. 36. Ум. покривайлечко, покривалечко. Мет. 207.
Потугувати, -гую, -єш, гл. Мучиться въ родахъ. Роди були тяжко трудні: потугувала наша Мотря два дні и дві ночі. Мир. ХРВ. 22.