Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беґарош, -ша, м. Бродяга. Желех.
Брага, -ги, ж. 1) Брага, родъ напитка (изъ просянаго солода). Маркев. 170. Чуб. VII. 447. Лемішку і куліш глитали і брагу кухликом тягли. Котл. Ен. І. 11. І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку. Котл. Ен. І. 19. 2) Брага, спущенный заторъ, — имъ кормятъ скотъ. Пили, як брагу поросята, горілку так вони тягли. Котл. Ен. II. 15. Ум. бражка. АД. II. 33, бражечка. А що їли? — Кашку. А що пили? — Бражку. Чуб. ІІІ. 106. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пить буду, молодая? Чуб. V. 51.
Ватрак, -ка, м. Кухонный очагъ на дворѣ. Желех.
Відкладувати, -дую, -єш, гл. = відкладати.
Зморокувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать. Ходив собі по вулиці, та ось що зморокував. Кв. Драм. 228.
Картопляний, -а, -е. Картофельный.
Леме́шик, -ка, м. Ум. отъ леміш.  
Повилуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Выйти изъ яйца (о многихъ). У нас ранні курчата гарно повилуплювалися.
Удовівна, -ни, ж. Дочь вдовы. Катрусею вдовівна звалась. Шевч. 586.
Чухачка, -ки, ж. = короста, Scabies. Грин. ІІ. 318.