Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибекати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
Овечий, -а, -е. Овечій. Овеча натура. Шевч.
Перебендя, -ді, м. 1) Балагуръ. 2) Капризникъ, привередникъ.
Плекун, -на, м. Ягненокъ безъ матери, вскармливаемый козою. Херс.
Полог, -гу, м. 1) Роды, разрѣшеніе отъ бремени. Ой Маруся в полозі лежала, чорним шовком головку зв'язала. Н. п. у поло́гах бути. Рожать. Жінка була в пологах. ХС. 1893. VII. 74. 2) мн. пологи. Низьменная равнина по лѣвымъ берегамъ рѣкъ. Вас. 206.
Постискати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Пожать (во множествѣ). 2) Стянуть туже (во множествѣ). Постискайте ходаки, а то води нальється. Камен. у.
Проріст, -росту, м. Всходы.
Синявча, -чати, с. = синяк 6. Вх. Зн. 30.
Татарин Cм. татар.
Утеряти, -ряю, -єш, гл. Утратить, потерять, лишиться. Та втеряла вчора вечір, втеряю й тепера. Мет. 98. Свою красоньку втеряла. Макс.