Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Допроситься, упросить, умолить. Благав Бога, щоб дівчину хоч свою побачить, — не доблагав. Шевч. 1883. 33.
Криха, -хи, ж. 1) Кроха. За тую криху мало гріху. Ном. № 113. 2) Малость, небольшое количество. Ум. кришечка, кришка. Кришечкою пасті розговілась. Г. Барв. 67. Ні кришечки, ні капельки. Ном. № 4241. (Черевань) хоч би кришечку перемінився. К. ЧР. 21. Немає хліба й кришки. Грин. III. 130. Всѣ эти уменшительныя употребляются также и какъ ласкательныя слова. Не говори мені сього, Маню, і не думай про се, моя кришечко! Кв. І. 40. Моя душечко, моя кришечко! Мет. 122.
Намекета́ти, -кечу́, -чеш, гл. Накричать по-козьи.
Поманеньку, поманесеньку, нар. Ум. отъ помалу.
Понехати, -ха́ю, -єш, гл. Оставить безъ вниманія, бросить. Мене понехав ту самісіньку одну в пустці. Гн. II. 24. А як мені буде гірко, я вас понехаю. Гол. IV. 461. Ой вже ж очі надивилися, та вже понехали. Гол. І. 256.
Попалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. Попылать сильно.
Товстобровий, -а, -е. Съ толстыми бровями. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Ушечко, -ка, с. Ум. отъ ухо. Рудч. Ск. І. 16.
Чепляти, -ля́ю, -єш, гл. Прицѣплять. Дячиха чорна, чорна, хоч чепляй на спину веретена та в циганське шатро. Левиц. ПЙО. І. 371.
Шкафа, -фи, шкахва, -ви, ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Шух. І. 253. Вушка наз. въ Галиціи также антабками. МУЕ. І. 72.