Випасати, -са́ю, -єш, сов. в. випасти, -су, -сеш, гл.
1) Выпасать, выпасти.
2) Пасть, напасть. Пішли вівці в полонинку писаною колією: а хто вас йметь випасати, як я ся оженю? Імуть они ся сами пасти, сами випасати.
Відник, -ка, м. Сосудъ (кадка и пр.), въ которомъ держатъ воду. Ум. відничок. Куди ти? — Я хотіла до відничка у сіни, води унести у хату. Стоїть кухлик на віднички й умийся.
Джермелува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Очищать рану животныхъ отъ червей посредствомъ джермел.
Зжидові́ти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться алчнымъ. Всі зжидовіли б і за гроші рідних батьків попродали.
Кушнірня, -ні, ж. Мастерская овчинника, скорняка. Скрізь кидають ремейства, ба й плужки, мовчать кушнірні, воскобійні, ниви.
Повкочувати, -чую, -єш, гл. Вкатить (во множествѣ). Повкочуй колеса в повітку.
Поклад, -ду, м.
1) Яйцо (натуральное или изъ мѣлу), которое кладутъ въ какомъ нибудь мѣстѣ, чтобы курица неслась въ томъ мѣстѣ. Сяде курка й без покладу.
2) Пометъ.
Поменчати, -ся, поменчи́ти, ся = поменшати, -ся, поменшити, -ся.
Придбати Cм. придбавати.
Придохлий, -а, -е. Полудохлый.