Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гаркавий, -а, -е. Картавящій, картавый. Левч. 72.
Гучли́вий, -а, -е. Гудящій, жужжащій. Хрущі літають гучливі. МВ. ІІ. 78.
Гу́чно нар. Звонко, громко, шумно. Ком. Р. ІІ. 27. Говорить гучно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 72). Разом усі гучно рушили. Г. Барв. 205.
Дба́ло нар. Рачительно, старательно, заботливо.
Запина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. запну́ти и зап'я́сти́, -пну́, -неш, гл. Завѣшивать, завѣсить, накрывать, закрыть. Запинає вікно хусткою. Пішла пані така зап'ята, що й очей не видно. Лебед. у. Очі мої козацькі молодецькі червоною китайкою запніте. АД. І. 178.
Позануздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ). Позануздуй обох коней. Харьк.
Попорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться пустымъ. Треба збірати швидче кавуни, а то попорожніють: дощу нема, а спека. Волч. у.
Похарамаркати, -каю, -єш, гл. = похамаркати.
Туподумство, -ва, с. Тупоуміе, тупость мысли. К. Дз. 188.
Урядник, -ка, м. Чиновникъ, должностное лицо. Шейк. Чуб. II. 71, 72.