Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бойко Ii, -ка, м. Горецъ-малороссъ изъ Галиціи, житель погорья стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ. Гол. I. Вступл. 712. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка. Pauli. ІІ. 108.
Гру́ди, -де́й, ж. мн. Грудь, перси. Сіль тобі в вічі, а камінь у груди. Ном. Хрипить у грудях — не буть мені в людях. Ном. Коралі і дукачі як жар горіли на її повних грудях. Федьк. Ум. Гру́доньки.
До́ця, -ці, ж. ласк. отъ дочка. Ох, доцю, ти моя голубко! Котл. Ен. І. 13.
Знамено, -на, с. 1) Знакъ, знаменіе. Мій меч? Це знамено святої правди. К. ЦН. 208. 2) Знамя. Шевч. 233. Вже військо пішло, знамена мають. Чуб. V. 503. Наше національне знамено. К. ХП. 133. 3) Печать, клеймо. Левиц. І. (Правда, 1868, 449).
Лакеюватий, -а, -е. Съ лакейской душой. Людці лукаві, лакеюваті. Хата. XVIII.
Плосінь, -сені, ж. Плоскость; равнина. Вх. Зн. 50.
Пооблітати, -таю, -єш, гл. Облетѣть (многія мѣста).
Поперечуватися, -чуюся, -єшся, гл. Перекрещиваться. Полотно є уткане з двох рядів ниток, які потренуються, а то з подовжних, що творять основу і поперечних: тканя. Шух. І. 154.
Шалупайка, -ки, ж. = лушпина. О. 1862. VIII. 49.
Штирити, -рю, -риш, гл. Гнать. Раз чорт і штирив свиню. Мнж. 128.