Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. МВ. (О. 1862. ІІІ. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.
Дерев'я́ччя, -чя, с. соб. Деревья. Жел.
Ли́шок, -шку, м. = лишка 2. Мир. Пов. І. 112.
Напа́ритися, -рюся, -ришся, гл. Напариться.
Облузати, -заю, -єш, гл. Ошелушить.
Перевій I, -вію, ж. Сугробъ, наметенный поперекъ дороги. Н. Вол. у.
Позалягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и залягти, но о многихъ или о многомъ. Ви всі місця позалягали, — мені й лягти ніде. Як прийде моя сем'я, то вони й під лавками позалягають. Чуб. II. 382. Твої зяті на нас позалягали (устроили засаду). К. ЦН. 191.
Пригрустити Cм. пригрущати.
Прихаток, -тку, м. Небольшая пристройка жилая при хатѣ. Инколи коло хати ставляють ще другу невеличку хатку — прихаток. МУЕ. І. 8. (Черниг.).
Татаронька, татарочка, ж. Ум. отъ татарка.