Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вершник, -ка, м. Верховой, всадникъ. Стор. II. 57. Аф. 315. Cм. верхівень.
Відельга, -ги, ж. = відлига. Вх. Зн. 7.
Даве́ць, -вця, м. Подающій, даватель. Від злого давця бери й капця. Ном. № 10640.
Мущи́рний, -а, -е. Мортирный.
Невільно нар. Нельзя; запрещено; непозволительно. Люблю, люблю, дівчиноньку, да невільно взяти. Н. п.
Поволічка, -ки, ж. Ум. отъ поволока.
Позводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и звести, но о многихъ или многомъ. Заходилась тоді смерть біля песиголовців... чисто їх позводила з світу. Драг. 2. Усе наше добро позводив. Г. Барв. 473. Зажив собі Іван спокійненько, позводивши своїх ворогів. Чуб. II. 568.
Похожати, -жа́ю, -єш, гл. = походжати. По ринку він похожає. Макс. В дорогих шатах похожали. О. 1862. І. 57.
Скнира, -ри, м. = скнара и пр. Багач брат скнира і захланник. Гн. II. 27.
Шкуряк, -ка, м. Лапоть изъ нечиненной кожи. Вх. Зн. 82.