Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гряхоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грюкотіти. Стукотить гряхотитъ, кобиляча голова біжить. Рудч. Ск. ІІ. 67.
Жертовник, -ка, ж. Жертвенникъ (въ алтарѣ). Черк. у.
М'я́ло и мня́ло, -ла, с. 1) Деревянный песть. Як ухвачу м'яло, виб'ю тобі зуби. Чуб. V. 696. 2) Мямля.  
Напла́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Наплаваться. Досі ж мої лебеді та й наплавалися. Грин. III. 408. Гиля, гиля, сірі гуси, та вже ж ви наплавались. Чуб. V. 274.
Очепіритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Грин. І. 44. Нахилив вишню, очепірився та їсть. Харьк. у.
Розсмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Разсмѣшить. А вже розсмішити, так їй подавай. Кв. І. 158.
Сивизна, -ни, ж. Сѣдина. Сивизна на висках. Ном. № 8709.
Слобідський, -а, -е. Слободскій, сельскій.
Спокутувати, -тую, -єш, гл. гріх. Искупить грѣхъ. Гріхи спокутувати. Ном. А ти гріх мій спокутуєш в людях сиротою. Шевч.
Турів, -рова, -ве Принадлежащій, относящійся къ туру. Турів ріг. К. Псал. 52.