Варто нар., употребл. какъ безл. гл. Стоитъ. Не варто й турбуватись. Варто щось попоїсти.
Голосниця, -ці, ж.
1) ? Я ж його (пристріт) викликаю.... з вух, з під вух, з голосниць, з під голосниць.
2) Вертикально стоящее бревно въ куполѣ гуцульской церкви.
Дертя́ний, -а, -е. Изъ дерт'и.
Заповня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. запо́внити, -ню, -ниш, гл. Наполнять, наполнить, заполнять, заполнить. Вода... заповняла завбільшки з його місце.
Зоставати, -таю́, -є́ш, сов. в. зостати, -ну, -неш, гл. = зіставати, зістати. То був волом, а то не хочеш зостатися конем. — кого. Отставать, отстать отъ кого. Іди та не гайсь, щоб нас не зоставсь.
Коноплина, -ни, ж. Стебель конопли. Утопила мене мати як коноплину в воду. Ум. конопли́нка, конопли́нонька, конопли́ночка. Ой у городі коноплиночка, на тій коноплинці... роса. Ой як же тій коноплиноньці у ставу вимокати.
Пантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Смотрѣть, присматривать, высматривать; заботиться о чемъ. Не п'є меду, чайки лічить, по морю пантрує. А цісарської служби було пантрую, як ока в голові. Мотря... дітей пантрує й годує. Пантрували огнища.
Роженочка, роженька, -ки, ж. Ум. отъ рожа.
Чабанити, -ню, -ниш, гл. = чабанувати.
Чичка, -ки, ж. Цвѣтокъ.