Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Ґарґа́ло, -ла, с. Горло.
Доса́дни́й, -а, -е. 1) Непріятный. Досаднії звістки. 2) Вредний. Поганому животу досадні й пироги. Ум. досадне́нький.
Залю́тий, -а, -е. = лютий. Зімонька-зіма та залюта була.
Запряга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запрягти́, -жу́, -же́ш, гл. Запрягать, запрячь. Учений, а кобили не запряже. Запріг коня вороного та й одвідав.
Зрізок, -зка, м.
1) Обрѣзокъ.
2) Срѣзъ, перерѣзъ.
Кишнути Cм. кишкати.
Полуднання, -ня, с.
1) Полдничаніе.
2) = полудень 2. Буде йому на снідання і на обідання і на полуднання.
Прийняти, -ся. Cм. приймати, -ся.
Проголосити, -шу́, -сиш, гл. Проплакать. Проголосила ввесь день.