Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Марша́лок, -лка, м. 1) Предводитель дворянства. Маршалок повітовий. К. МБ. II. 121. 2) Староста въ свадебномъ обрядѣ. Не дивуйтеся, маршалки, що коротенькі подарки. Мет. 190. 3) Дворецкій.
Мураве́льний, -а, -е. Муравьиный. Желех.
Му́штра, -ри, ж. Военное ученіе. Шевч. 68. Москалі на мушрі. Левиц. І. 493. Дивилась з дівчатами на москалів. Що то як гарно мушру викидають. Кв. І. 169.
Нахамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть невнятно.
Питель, -тля, м. 1) Крупчатка — мельница. Подольск. г. Се він собі млин питлем хоче будувати. Кіевск. у. 2) Мука крупичатая. На питель, на питель пшеничка ся меле. Гол. II. 138.
Плюнути, -ну, -неш, гл. Плюнуть.
Помочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Помокнуть, смокнуть.
Спуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спудитися, -джуся, -дишся, гл. Пугаться, испугаться. Полт. г. Слов. Д. Эварн. Cм. опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила. Гн. І. 27.
Уменшатися, -шаюся, -єшся, сов. в. уменшитися, -шуся, -шишся, гл. Уменьшаться, уменьшиться. Зачала ся жовнарева мошонка вменшати. Гол.
Чесно нар. 1) Честно. Чесно рахує, — чужого не хоче. 2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. Народу чесно поклонивсь. Алв. 27. Батька чесно поховали. Г. Барв. 185.