Безклопотний, -а, -е. Не имѣющій заботъ, неозабоченный, беззаботный.
Гваджениця (= гладжениця), -ці ж. = терлиця.
Даши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Крыть кровлю.
Дзидзи́кати, -каю, -єш, гл. Говорить, какъ выговариваютъ евреи. Бо й правда, що сей Юдун дзидзикав мов справжній жид.
Забіжни́й, -а́, -е́. забіжне́ крило́ (у не́воді) Нижнее крыло невода.
Зоря, -рі, ж.
1) Звѣзда. Чи це тая зоря зійшла, щоб я додому йшла? Чи це тая вечірняя, щоб я погуляла? Ой ти зоре, моя зоре, зіронько вечірняя.
2) Заря. Чи то зоря розсвітає? на зорю займається. Свѣтаетъ. Уже зоря занялася, вже й сонечко зійшло.
Недогода, -ди, ж. Неудовлетвореніе. Употребляется въ выраженіи: мені недого́да. Я не удовлетворенъ, мнѣ не достаетъ чего-либо. Яка йому гне недогода? все має! А яка тобі недогода в Зосі?
Під'юджувати, -джую, -єш, сов. в. під'ю́дити, -джу, -диш, гл. Подстрекать, подстрекнуть къ чему, подбить. Cм. юдити.
Присолоджувати, -джую, -єш, сов. в. присолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.
1) Подслащивать, подсластить.
2) Привлекать, привлечь на свою сторону. Чимсь присолодила вона його.
3) — язика. Ябедничать, наябедничать. Чи не ти язика присолодив? Та він і руками й ногами відхристюється. Не дух же святий навіває інспектора! От ми і зговорились докопатись до донощика.
Щедрівник, -ка, м. Поющій щедрівку.