Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зва́ба, -би, ж. Приманка, обольщеніе.
Існий 2, -а, -е. Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому. МВ. (О. 1862. III. 72).
Москалю́га, -ги, м. Ув. отъ москаль.
Пікинерувати, -ру́ю, -єш, гл. Служить въ пикинерахъ.
Повідгадувати, -дую, -єш, гл. Отгадать (во множествѣ). Я ваші загадим всі повідгадував, — відгадуйте тепер мої. Богод. у.
Посуконний, -а, -е. Состоящій изъ чистыхъ шерстяныхъ нитокъ (о сукнѣ). Гол. Од. 55. Посуконне сукно. Н. Вол. у.
Публіка, -ки, ж. 1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. Н. п. 2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти. Гол. 3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.
Рукомесник, -ка, м. 1) Ремесленникъ. 2) Мастеръ.
Сухоперки нар. О стиркѣ бѣлья: безъ предварительнаго намачиванія и бученья.
Чумачиха, -хи, ж. Жена чумака. Молодая чумачиха за чумаком б'ється. Н. п.