Везучий, -а, -е. О лошади: хорошо везущій. Кобила хоч і шкапувата, та про те везуча.
Гра́пщина, -ни, ж. Графское имѣніе.
Губе́рня, -ні, ж. 1) Губернія. 2) Губернскій городъ. Сяя дорога до Київа губерні.
Гука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатиме-кричатиме не одну годину. Через греблю повалили, гукають, співають. Як гукають, так і одгукуються. До могили припала, матусеньки гукала. Гукає на його. 2) Толкать. 3) Оплодотворять (свинью). Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься.
Диковинний, -а, -е. = Дивовижний. Сталось щось надзвичайне, диковинне, таке, чого ніколи не буває.
Забо́рка, -ки, ж. під забо́рку (пошитий). О шубѣ: съ нѣсколькими складками сзади у таліи.
Задриста́ти, -щу́, -єш, гл. Запачкать поносомъ.
Їстовний, -а́, -е́ 1) Съѣдобный. Жінки всього їстовного назносили.
2) Сытный, питательный. Який ваш хліб їстовни́й.
Качор, -ра, м.
1) = качур.
2) мн. = качористі вилочки.
Скудатися, -даюся, -єшся, гл. Оскудѣть. У нас хто сіє б десятин хліба, той зімою не скудається.