Виголити, -ся. Cм. виголювати, -ся.
Гря́да, -ди, ж. 1) Гряда, грядка. Були в мене два городи, — тепер нема й гряди. Чаще въ Ум. формѣ гря́дка. 2) Островъ. лежащій въ плавнях, хребетъ острова не затопляемый водой. В плавнях бувають сухі гряди, на них робляться пластунські курені. 3) Мѣсто, гдѣ рѣка проходитъ узкое русло и волны ея подпрыгиваютъ и плещутъ. 4) Бревно, жердь въ сельской хатѣ, амбарѣ, ниже потолка, тянущаяся отъ одной стѣны къ другой; такихъ жердей обыкновенно двѣ, на нихъ развѣшиваютъ одежду, сушать бѣлье, дрова, коноплю.
За-Що-Раз нар. Постоянно, всякій разъ. За-що-раз дощ зачинається з тії закутини.
Миготі́ти Cм. миготати.
Оплін, -ну, м.
1) Въ повозкѣ: деревянная подушка, лежащая на оси; на ней лежитъ кузовъ.
2) Перекладины, положенныя на копылы въ саняхъ для связки полозьевъ. Брацл.
Покопати, -па́ю, -єш, гл.
1) Изрыть, ископать.
2) Перекопать (во множествѣ). Не можна мені з нею бувати і з нею розмовляти, бо лихії воріженьки покопали доріженьки.
3) Накопать, выкопать (во множествѣ). Сусідки близькії — то он вороги самі — покопали ями попід ким, під нами.
Поливанка, -ки, ж. Поливка, поливанье.
Понатирати, -ра́ю, -єш, гл. Натереть (во множествѣ).
Попереціловувати, -вую, -єш, гл. Перецѣловать (во множествѣ).
Поспасибіти, -блю, -биш, гл. Сказать спасибо, поблагодарить. Мені люде поспасибіли та й годі.