Войдувати, -дую, -єш, гл. Буянить, буйствовать, дебоширить. Він буде у нас у пеклі войдувати.
Зака́лець, -льця, м. Ум. отъ зака́л.
Клунок, -нка, м. Полмѣшка; котомка; узелъ. Півдесяток сомини і клунок тарані. Одчинила вона скриню, виймала Василеві сорочки і вкладала в клунок. Зоставив він їй клунок з харчами. Вийняв клунок з просом. Подольск. и Ум. клуночок. І внучатам із клуночка гостити виймала. В'їхала в двір коняка, вступили богомольці з клуночками.
Лоба́тий, -а, -е. Имѣющій большой лобъ. Світилка лобата, а сваха горбата. Ум. лобатенький.
Мит, -ту, м. Болѣзнь скота: воспаленіе подчелюстныхъ железъ.
Мушта́й, -тая́, м. Мохнатая лошадь.
Неволити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, насильно заставлять. Неволити нікого не можна.
Пиндрячити, -чу, -чиш, гл. Моросить? На дворі дощ пиндрячить.
Поцмокнути, -ну, -неш, гл. Чмокнуть. Віддали дочки, а свої парубки лиш поцмокнули.
Прачик, -ка, м.
1) Ум. отъ прач.
2) Головастикъ.