Волати, -лаю, -єш, гл. Взывать; громко кричать. До Бога серцем жалосне волають. Піду в край пустий, де й плуг не оре, і буду волати: горе мені, горе.
Гарбузяка, -ки, м. Большая тыква. Вид — як волоський гарбузяка.
Каракуцьки, -цьок, ж. мн. Раст. Cucurbita реро L. Var citriformis.
Круги нар. = круг. Намітивши на ньому (яблуці) яке місце, вести від того місця пальцем круги яблука.
Крьо-не! меж. Крикъ, которымъ пастухъ приказываетъ козамъ возвратиться назадъ. Козар гонить кози покликом: ці! ці! завертає їх — крьо-не́!
Мо́зуль, -ля, м. = мозоля.
Перепустувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать шалить.
Попалити, -лю́, -лиш, гл. Сжечь; обжечь (во множествѣ). Гей роспустили пожар по долині, попалили діти солов'їні.
Приступний, -а́, -е́ 1) Доступный. Приступна, добра, не спесива. Пішла про мене слава яко про приступну й балакучу панію.
2) Привѣтливый. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне́, дарма, що невелике.
3) Близкій, доступный. І всі віри тій людині приступні здаються.
Шкопирта II, нар. — кидати = шкопиртати.