Вітчим, -ма, м. Отчимъ. Лихий вітчим козаченька молодого лає.
Зада́внення, -ня, с. Давность, застарѣлость.
Зерна́тий, -а, -е. = зернистий.
Зійти́, -ся. Cм. Зіходити, -ся.
Злобствувати, -вую, -єш, гл. = злобувати. Злобствує на мене.
Ласиця, -ці, ж. = ласка 4.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1) — у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає.
Розумовий, -а, -е. Умственный. Розумова неволя. Висока стадія розумової культури. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування.
Смаровний, -а, -е. Смазанный, подмазанный. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз смаровний.
Шостак, -ка, м.
1) Имѣющій шесть пальцевъ на рукѣ.
2) Монета въ три копейки (шесть грошей). Продав сестрицю за таляр, а косу русу за шостак. Гуку-пуку за таляр, а чоботи за шостак. Ум. шостачо́к.