Докоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. докори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. Як будеш ти мені сими словами докоряти, не зарікаюсь я тобі самому з пліч голову як галку зняти. Прийшов докорити світові за гріх.
Лагоминець, -нця, м. Лакомка, сластолюбець. Cм. лигоми́нець.
Незнайомість, -мости, ж.
1) Незнакомство.
2) Незнаніе. Незнайомість гріха не творить.
Підкопати, -ся. Cм. підкопувати, -ся.
Повисолоплювати, -люємо, -єте, гл. Высунуть (языкъ, о многихъ). Шість левів язики повисолоплювали.
Понадпивати, -ва́ю, -єш, гл. Надпить (во множествѣ). Оце пошлю глечики в погріб повиносити, шо ж ви думаєте? Усі понадпиває.
Співатися, -ва́юся, -єшся, гл. Пѣться. Пісня сама співалася.
Спілкувати, -ку́ю, -єш, гл. — з ким. Быть въ компаніи, дѣлать что-либо сообща, имѣть сношенія, связи съ кѣмъ.
Страждатися, -даюся, -єшся, гл. = страждати. Де син Божий страждається однині й довіка.
Чотирнадцятка, -ки, ж. Полотно въ 14 пасмъ.