Баламутний, -а, -е. 1) Мутный, нечистый (о жидкостяхъ), то же, что и каламутний.
2) Непокойный, тревожащій.
Ди́мати, -маю, -єш, гл. Дуть мѣхомъ. Як піджарити треба, то коваль кричить: димай! димай! За циганом, за його сином тра рано встати. мішком димати.
Закришталюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. Кристаллизоваться. Сироп вже закришталився.
Зало́ма, -ми, ж. Верхняя конусообразная часть стога. Я оце снопи на залому кидав.
Ли́марь, -ря, м. Шорникъ. Оддала дочку та за крамаря, а сама пішла та за лимаря.
Мовчо́к, -чка, м. Молчокъ, молчаніе. Мовчок: розбив тато горщок; а мати й два, та ніхто не зна. мовчком = мовчки.
Мча́ти, мчу, мчиш, гл. Мчать. Проклятий мчить як вовк овечку. К. Куди їх мчить Анхизів син? Не раз сучка санки мчала — пословица, приводимая въ отвѣтъ на вранье или хвастовство и равнозначущая выраженію: ты разсказываешь небылицы, ты хвастаешься.
Спуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спудитися, -джуся, -дишся, гл. Пугаться, испугаться. Cм. опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила.
Угождати, -да́ю, -єш, сов. в. угоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вам хоч голову пробий, ти не вгодиш. Сам Бог людям не вгодить. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили.
Шварунок, -нку, м. Изъянъ, дефектъ. Казав, що в його нога перебита, глянули — аж у його такого шварунку нема.