Византія, -тії, ж. Византія, Константинополь. Босфор клекотить, неначе скажений; то стогне, то виє: йому Византію хочеться збудить.
Воробець, -бця, м.
1) = горобець. Орел не пристає з воробцями.
2) — тростяний. пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus.
Згрузи́ти, -жу́, -ви́ш, гл. — доро́гу. Размокшую отъ дождя дорогу испортить ѣздой, ходьбой. Так згрузять дорогу, що треба бичувать, щоб витягти воза.
Кватирування, -ня, с. Квартированіе, стоянка.
Лусь! меж. Выражающее: 1) Легкій трескъ, щелканіе, хлопаніе. Прилетіла гуска, крилечками луска. Таки лусь! таки лусь! прийди, серце Петрусь! 2) Ударъ. Прийшов чоловік до вовка: лусь, лусь! кийком.
Натовкти, -вчу, -че́ш, гл.
1) Натолочь.
2) Побить. Не раз, не два головоньку натовче.
Серденько, -ка, с.
1) Ум. отъ серце.
2) Насѣк. То-же, что и сонечко, Coccinella.
Тернувати, -ну́ю, -єш, гл. Треножить.
Ущерть нар. Въ уровень, съ краями.
Церемонитися, -нюся, -нишся, гл. Церемониться, стѣсняться, жеманиться. Бере чарку з тарілки і трошки покушає і церемониться, бо дівоча натура церемонитись.