Громадя́нство, -ва, с. Общество, общественное тѣло, культурное общество. Не сумуймо про мизерну долю нашого українського народу; не журімося про те сиріцтво, у якому зостався і зостається він без первоцвіту свого громадянства.
Зизоо́кий, -а, -е. Косоглазый. На Спаса дивиться, а Богородицю бачить (на зизоокого).
Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Як не крикне, як не зикне. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає.
Кождий, -а, -е. = кожний. Кожда пригода — до мудрости дорога. То не можна жінку бити, жінка кожда вгідна.
Обтріпати Cм. обтріпувати.
Попідмощувати, -щую, -єш, гл.
1) Подмостить (во множествѣ).
2) Подложить подъ что (во множествѣ).
Розскочитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Распасться на куски, разскочиться. Так той меч на канцурки і розскочивсь.
2) Лопнуть, треснуть. Аж ся земля розскочила. Розскочиться моє серце на дві половині.
Росхвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Взволноваться, разволноваться.
Утратити, -ся. Cм. утрачати, -ся.
Цубом нар. — стати. Окостенѣть (отъ холода). Руки цубом стануть на річці.