Бімбувати, -бу́ю, -єш, гл. (Cм. бім-бім!) 1) Ничего не дѣлать, праздно время проводить. Бімбує, як жид у шабаш!
2) Гордиться, чваниться. Бімбує, як Берко в колоді.
3) Говорить подъ носъ.
Гев нар. Тутъ, здѣсь, сюда. Дві душечки гев пустіте. подь гев, по ле-гев! Иди сюда, иди ка сюда!
Дурнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт.
Забо́вкати, -каю, -єш, гл. Начать звонить.
Ізв.. Cм. зв.
Каправий, -а, -е. Съ гноящимися глазами.
Лакейчук, -ка, м. Лакей, лакей-мальчикъ. Його (хлоп'я) взято за лакейчука до молодого пана.
Лямува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Окаймлять, каймить, обшивать края одежды. 2) Тянуть рыболовную сѣть при помощи лямки. Запрягають у лямки волів, лямують. А тоді й люде до того пристають, тож себе лямують, помагають витягати.
Поборонити, -ню́, -ниш, гл. Запретить. Не поборони, батеньку, хоч за возом побігти. Скілько хоч куштуй, ніхто тобі й не поборонить.
Сумежно, суміжно, нар.
1) = суміж. Жили собі суміжно два брати.
2) Взаимно. Бились сумежно.