Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабонити, -ню́, -ни́ш, гл. Ворожить. Вх. Уг. 225.
Жере́бчик, -ка, м. Ум. отъ жеребець.
Жирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Добывать нищу (о дикихъ животныхъ). Зайці на зорь жирують. Найкраще бити качок, як вони жирують. 2) Шалить, дурачиться, играть. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Ном. О парняхъ съ дѣвушками: заигрывать. Посходились на улицю дівчата й хлопці, зачали жирувать. Грин. І. 69. Забравсь до дівчат під п'яну руку та й жирує з ними. Харьк. 3) = роскошувати. Жирували та панували пани. Зміев. у. Коли жирувать, то жирувать: бий, жінко, друге яйце в борщ. Ном.
Пообшарпувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и обшарпати, но во множествѣ.
Пороздовбувати, -бую, -єш, гл. Раздолбить (во множествѣ).
Приданяне, -нян, мн. Придане. Вх. Лем. 456.
Росполіскувати, -кую, -єш, сов. в. росполоска́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Полоскать, пополоскать? Я й рада таким прачкам: аби росполіскувати сорочину. Кобел. у. 2) Размывать, размыть. Вода росполіскує береги.
Товарина, -ни, ж. Одна штука рогатаго скота. Камен. у. Землю, славою покриту, топче товарина. Щог. Сл. 9. Ум. товари́нка, товаринонька, товариночка.  
Торгування, -ня, с. Торгованіе. Ум. торгуваннячко.
Хвиткий, -а, -е. Скорый, поспѣшный. Своїм питаннячком хвитким не дала йому вимовити слова. МВ. (О. 1862. І. 79).