Арка́н, -на́ и -ну, м. 1) Родъ гуцульскаго танца мужчинъ. Аркана́ танцюва́ти. 2) Арканъ. Сказав та й зашморгнув на шиї він аркан. Еней і сам так росходився. як на аркані жеребець. Аби-сте мні арканом тігли, то не піду.
Галайстра, -стри, ж. Толпа, куча народа, дѣтей.
Запові́тритися, -рюся, -ришся, гл. Запропаститься.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро.
Зди́рство, -ва, с. Грабежъ, обирательство; вымогательство. Метнувся на здирство і душегубство ляхів та жидів.
Обіперти, -ся. Cм. обпірати, -ся.
Подрати, -деру, -реш, гл. = подерти. Хоч чорт лапті подрав, то докупи зібрав.
Поротися, -рюся, -решся, гл. Пороться, распарываться.
Совітатися, -та́юся, -єшся, гл. Совѣтываться. Став з жінкою своєю совітатися.
Чашовина, -ни, ж. Верхняя часть ярма, лежащая у воловъ на шеѣ.