Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бакаюватий, -а, -е. = бакаїстий. Бакаювата дорога. Черк. у.
Бурмило, -ла, об. 1) = бурмак. Вх. Зн. 4. 2) Прозваніе медвѣдя.
Вартник, -ка, м. = вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. І. 193.
Гремота́ти, -чу́, -чеш и гремоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грімотати.
Міньба́, -би́, ж. Мѣна, размѣнъ. мінька и міньки, нар. Въ выраж. давай мінька! ходім міньки! Давай мѣняться. Давай лишень мінька на одежу та виходь із сії пакосної ямки. К. ЧР. 396. Ходім міньки на крашанки.
Обчірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обче́рсти и обче́рти, обічру, -реш, гл. Обдирать, ободрать, кору, кожу. Вх. Зн. 43.
Прогулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Прогуляться. Позвольте, каже, мамо, у садочку прогулятись. Рудч. Ск. І. 98.
Прохальний, -а, -е. Просительный. Випрохав у владики книжку прохальну, щоб зібрати грошей (на церкву). Г. Барв. 162.
Рикало, -ла, м. 1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно. 2) Картавящій человѣкъ.
Розляскатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться щелкать (кнутомъ).