Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витуплювати, -плюю, -єш, сов. в. витупити, -плю, -пиш, гл. Тупить, иступить.
За́зімки, -ків, м. мн. Начало зимы, заморозки, первые холода. Екатер. у. Берд. у. У Мнж., 180: послѣдніе заморозки.
Перехнябити, -блю, -биш, гл. Наклонить на бокъ. Нащо ти так шапку перехнябив?
Підпоможення, -ня, с. Подспорье.
Поґрасувати, -су́ю, -єш, гл. Вытоптать, истоптать (во множествѣ).
Попрокидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и прокинутися, но о многихъ. Попрокидалися діти, повставали, зараз — їсти. Харьк. Раненько походили корови, раненько й попрокидалися. Зміев. у.
Похибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться.
Склювати, -люю, -єш, гл. Поклевать. Я покрию свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали. Чуб. V. 16.
Узапасити, -шу, -сиш, гл. Призапасить. А я сухарів таки взапасила: буде на квас. Черн. у.
Шерстень, -стня, м. = шершень. Дивиться він, аж над дорогою гніздо шерстнів. Чуб. II. 316.