Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вижленя, -няти, с. Щенокъ лягавой собаки.
Гойданка, -ки, ж. 1) Качаніе. 2) = гойдалка. МУЕ. ІІІ. 169. 3) Родъ лемішки изъ кукурузной муки. МУЕ. І. 104.
Курище, -ща, с. 1) Облако дыму, пыли. Од диму сонце закаптилось, курище к небу донеслось. Котл. Ен. 2) (Съ удареніемъ на первомъ слогѣ). Дымящійся костеръ. Богуславъ.
Латянка, -ки, ж. Одежда съ заплатами. У нас світилка-панянка, у неї сорочка латянка, буяри крали, латали і в світилки прибрали. Мил. 155.
Наслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. Наслаться.
Подути, -дму, -дме́ш, гл. Подуть. Живеш як у решеті: відки вітер подме, то повні хати. Ном. № 10284.
Полиця, -ці, ж. 1) Полка. Чуб. VII. 386. Казала нам нивка, що є в пана горшка в коморі на полині. Лукаш. 148. 2) Отвалъ у плуга. Вас. 199. Шух. І. 165. Тепер моя голівонька в тузі, поламалась поличенька в плузі. Ой чи мені полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати. Грин. III. 276. 3) У колесниковъ: стойка съ желѣзнымъ стержнемъ, на который накладывается просверленная предварительно ступица колеса. Вас. 147. 4) Раст. Trifolium arvense L. Вх. Пч. І. 13. Ум. поличка, поличенька.
Смолавка, -ки, ж.біла. Раст. Silene nutans. Шух. І. 22.
Тюхтій, -тія, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.
Часник, -ку, м. 1) Чеснокъ, Allium sativum L. Чуб. І. 110. ЗЮЗО. І. 111. Не їла душа часнику, то не буде й смердіти. Ном. 2)гадячий. Раст. Sedum acre. Шух. І. 22. Ум. часничо́к.