Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ди́чка, -ки, ж. Дикое плодовое дерево. Камен. у. Угор.
Дойти́, -ду́, -деш, гл. = дійти.
Загусти́, -гуду́, -де́ш, гл. 1) Загудѣть. Під землею щось загуло страшно. ЗОЮР. II. 31. Загула Хортиця з Лугом: «чую, чую!» Шевч. 57. А загув — аж сумно слухати — неначе бугай у болоті. Рудч. Ск. І. 64. Мов дзвони, загули кайдани на неофітах. Шевч. 611. 2) Упасть съ большой высоты (подразумѣвается: съ гуломъ). Так з конем і загув у провалля. Вообще куда нибудь съ силой, съ гуломъ двинуться, броситься, напр. въ сказкѣ: Одну овечку хіп за ніжку та у лантух, — так уся отара і загула туди. Мнж. 55. Була ложка, помело, та й те з дому загуло. Н. п. Г. Барв. 288. Отсюда: було́, та загуло́, равносильно русскому: было, да сплыло. 3) О голубяхъ: заворковать. Ходить голуб коло хати сивий волохатий, як загуде жалібненько, — на серцю тяженько. Мет. 11.
Орап, -па, м. Арапъ, негръ. К. Дз. 170.
Пообгороджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгородиться (о многихъ).
Приверзтися, -зуся, -зешся, гл. Примерещиться, пригрезиться. Шевч. 363. Чого у сні не приверзеться.
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
Свашка, -ки, ж. Въ свадебномъ обрядѣ: замужняя сестра жениха, а если ея нѣтъ, то другая самая близкая замужняя родственница, исполняющая на свадьбѣ извѣстныя обязанности и, между прочимъ, отводящая, вмѣстѣ съ дружко́м, новобрачныхъ въ коморю, раздѣвающая новобрачную и пр. Обыкновенно приглашаются и еще свашки — все замужнія родственницы жениха. КС. 1883. II. 380. ХС. VII. 425. МУЕ. ІІІ. 93, 94, 141. Кожній свашці по ковбасці. Ном. № 3528. Ум. свашенька, свашечка, сванька, сваненька, сванечка, сванютка. Ви, буяре, сідайте на коні, а сванечки на саночки. Мил. 152.
Трон, -ну, м. 1) Престолъ, тронъ. Грин. III. 642. Сидить Бог на золотім троні. Гн. І. 83. Пан на троні, а хлоп на ослоні. Ном. № 1146. 2) Очищенная сосновая смола. Радом. у. 3) = трін. Правоб.
Чертіж, -жа, м. зоол. Myoxus nitela. Желех. Вх. Зн. 80.