Бекатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Тащиться, съ трудомъ идти. Верстов десять ішли — бекались, бекались.
2) Таскаться. Скільки не бекається, бач, у чужих селах, — а п'яний не буде.
Бриндзяник, -ка, м. Лепешка съ бриндзою.
Знітийник, -ка, м. — хлопський. Раст. Epilobium angustifolium.
Морави́ця, -ці, ж. = мурави́ця 2. І ну щипать лиця. Нащипала... на лицях аж синці знати, наче моровиця повиступала.
Облікувати, -ку́ю, -єш, гл. Признать, счесть. Його ні за що мають, облікували за ледащо. Його ще за панів усе село облікувало за всьогосвітнього злодія.
Помаршалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть предводителемъ дворянства.
Попіл, -лу, м. Пепелъ, зола. на попіл побити. Разбить на мельчайшія части. Той кінь такий здоровенний камінь на попіл побив. Ум. попілець.
Попрощатися, -щаюся, -єшся, гл. Попрощаться. Ти б коня добув, до мене прибув, попрощався зо мною. Поцілувались, попрощались.
Пробуртити, -чу, -тиш, гл. Просверлить, пробуравить. Ось шрами, а ось-де куля пробуртила ногу.
Щипа, -пи, ж.
1) Щепка.
2) = клешня (у рака). Cм. щипало.