Бутей, -тея, м. = ботей. Вівці ж мої, вівці, великий бутею, хто вас буде пасти, як я ся оженю?
Важнющий, -а, -е. Очень важный. Мати і взяла собі в голову, що Антосьо важнюща персона, коли й Тимоха проти його нічичирк.
Граття́, -тя́, с. 1) Игра на инструментѣ. 2) Игра (забава). З граття то й лихо буває: у нас два парубки боролися, та й руку один виломив.
Доброчи́нний, -а, -е. Благодѣльный, благотворительный.
Носільник, -ка, м. = носій. А носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде. Ум. носільничок.
Перецінити Cм. перецінювати.
Поверхничка, -ки, ж.
1) Ум. отъ поверхниця.
2) Родъ вышивши.
Попрогризати, -за́ю, -єш, гл. Прогрызть (во множествѣ). Тенета б всі попрогризала.
Посвятний, -а́, -е́ Праздничный. Одежа посвятна.
Чар, -ру, м. Волшебное зелье. Як поїхав козаченько яром, — перелита доріженька чаром. Во мн. ч.: чари — также еще и чары, колдовство, волшебство. Ми його (капшучок) кочергою вигорнули із комори, думаючи, що то які чари. Дала вона якесь дання йому, якісь чари чарувала. А в мене чари, чари готові: білеє личенько і чорні брови. Ум. чароньки. Мабуть я у тебе чароньків наївся. Що в мене чароньки — чорнії брівоньки.