Вогненний, -а, -е. = огненний. Гаряча смола та сірка неначе вогненна річка розливаються.
Заме́тистий, -а, -е. О зимѣ: снѣжная, съ заносами. Цього року дуже заметиста зіма була.
Мо́рох, -ху, м. Плѣсень, мохъ. У москалів так кладуть стіжки, що як піде дощ, постоє стіжок, то так морохом і обросте.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Оскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. оску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. = обскубати, обскубти.
Посмалити, -лю́, -лиш, гл. Опалить, обжечь. Дев'ятнадцять самих баранячих голів до захолоду сама посмалила. Та одна діброва не горіла, соловейкові крильця посмалила.
Припорядитися, -джуся, -дишся, гл. Принарядиться; украситься; привести себя въ порядокъ.
Татухна, -ни, м. ласк. отъ тато. Живи ж, мой татухна, без мене.
Тисина, -ни, ж.
1) Тисовое дерево.
2) Раст. Lycopodium complanatum L.
Тямовитий, -а, -е. Понятливый. Він тямить силу у письмі, у лічбі; нема що казать — хлопець гарний, тямовитий. Оце у ярмарку купив йому чотирі книзі, папіра і три пір'ї.