Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вітерник, -ка, м. 1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ. Вх. Лем. 399. 2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник. Вх. Лем. 399.
Задрі́панка, -ки, ж. Забрызганная грязью; неряха. А ти, задріпанко, шинкарко, перекупко п'яна. Шевч. 621.
Кумедіянт, -та, м. Комедіанть, балаганный актеръ. А на майдані кумедіянти ямку розіпнули — ото будуть кумедії приставляти. Черномор. Чого ти з мене регочеш? Хиба я тобі кумедіянт? Чермомор.
На́діжна (корова). Стельная. Бугаї... скачуть на корови... від чого корови стають надіжні. Шух. І. 211.
Переселення, -ня, с. Переселеніе. Переселення у Вавилон. Єв. Мт. І. 11.
Поскабити, -блю, -биш, гл. Занозить.
Пошнипати, -паю, -єш, гл. Обнюхать. Шух. І. 79.  
Превсякий, -а, -е. Всяческій; всевозможный. Там він бачив — крий Боже — яку тьму-темряву всякої-превсякої птиці. Стор. МПр. 167.
Пришоломити, -млю, -ми́ш, гл. Ошеломить. Як ударив кобилу, та й пришоломив. Н. Вол. у.
Скакля, -лі, ж. Въ загадкѣ: сорока. Скакля скаче, риндя риє. Чуб. І. 315.