Відмовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відмовитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Отказываться, отказаться, отговариваться, отговориться. Було мати кажуть: давай я тебе росчешу. Так я вже відмовляюсь, відмовляюсь: скубуть бо дуже. Одмовлялась я обмовлялась, та й мусила послухатись. 2) Оканчивать, окончить говорить. Ручки ж мої білесенькі одробилися, очі ж мої каресенькі обдивилися, уста ж мої сахарнії одмовилися.
Жи́во нар. 1) Живо. Давно те діялось..., а здається — неначе вчора минуло, — так воно живо перед очима. 2) Быстро, скоро. Було як вишле нас четверо жати, дак живо ниву знесемо. Ум. живе́нько, живе́сенько. Став у Марусі на дворі живенько.
Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Ум. жлу́ктечко.
Зацвили́ти, -лю́, -лиш, гл. = заквилити. Райські пташечки як не зацвилять.
Коротушка, -ки, ж.
1) Ум. отъ коротуха.
2) Короткая свитка.
Може́бний, -а, -е. Возможный. О, се можебна річ!
Наближа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. набли́зитися, -жуся, -зишся, гл. Приближаться, приблизиться. Зраділа, що панство таке наближалось до неї. Наблизилось до вас царство Боже. Смерть наближається. Піджидать, поки наблизяться (гуси), бо цілісінький табун ходив.
Напита́ти, -та́ю, -єш, гл. Найти кого-нибудь разспрашивая. напитати кло́поту (біди, лиха). Нажить хлопотъ (бѣды, горя).
Поди́мок, -мку, м. Подниманіе? Вѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків?
Протрухнути, -ну, -неш, гл. = протрухлявіти.