Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борзити, -жу, -виш, гл. Торопить. Бѣл.-Нос.
Дри́ґавка, -ки, ж. Руль. Ровен. у. Волын. г.
Запо́взатися, -заюся, -єшся, гл. Запачкаться, ползая. Глянь, як дитина заповзалася. Харьк. у.
Китиця, -ці, ж. 1) Кисть (у платья, ковра, сбруи и пр.) Вас. 160, 170. Шух. І. 128. 2) Кисть изъ сросшихся вмѣстѣ нѣсколькихъ орѣховъ. Камен. у. 3) Снопъ соломы, связанный съ того конца, гдѣ колосья, и употребляемый для соломенныхъ кровель. Чуб. VII. 379. Cм. кулик. 4) Букетъ цвѣтовъ. Желех. 5) Гора, только на вершинѣ покрытая снѣгомъ. Шух. І. 73. Ум. китичка. Хусточка у пояса мережувана і з вишитими орлами і ляхівка з під плахти вимережувана і з китичками. Кв. І. 7.
Контина, -ни, ж. Храмъ. А священник старець ходить по святій контині, молить слави Запорожу, щастя Україні. Федьк.
Понасипатися, -пається, гл. безл. Насыпаться (во множ.). Скрізь понасипалося борошна. Харьк.
Скапцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть (о евреяхъ). Тепер він, бач, трохи скапцанів. Левиц. І. 103.
Сторчогляд, -да, м. Человѣкъ, смотрящій сурово, изподлобья.
Суятниця, -ці, ж. Ж. р. отъ суятник. Желех.
Цілець, -льця, м. 1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо. Павлогр. у. 2) Большая каменная глыба. Вх. Лем. 480.