Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безчесний, -а, -е. Безчестный. К. Кр. 22.
Велич, -чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Харьк. Дівка така велич. Конст. у.
Відселити, -ся. Cм. відселяти, -ся.
Ґе́дло, -ла, с. Приказъ. Розіслав же Іван Рижка ґедло по всім селі. ЗЮЗО. II. 558.
Загріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. загребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. Загребаться, загресться.
Зарі́бник, -ка, м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ. Желех.
Куропіння, -ня, с. Пѣніе пѣтуховъ. Учора я довго сиділа, аж до куропіння сидиш, все ждала, та ні, — не діждала. Сніп. 224.
Натиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. натертися, -труся, -ре́шся, гл. Натираться, натереться.
Пороскльовувати, -вую, -єш, гл. Расклевать (во множествѣ).
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Камен. у. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов. Черк. у.