Викручувати, -чую, -єш, сов. в. викрутити, -чу, -тиш, гл.
1) Выкручивать, выкрутить, выжимать, выжать. Сорочка мокрісінька, — хоть викрути.
2) Вырывать, вырвать. А молода бондарочка тих жартів не знала, — праву ручку викрутила, та й по личку втяла.
3) — ногу. Свихнуть, вывихнуть.
Забо́їстий, -а, -е. Снѣжный (о зимѣ), занесенный снѣгомъ (о дорогѣ). Зіма була тоді забоїста — понамітало скрізь.
Зача́дити, -джу́, -диш, гл. Начать угарить.
Ножаний и ножений, -а́, -е́. Ножной; къ ногамъ относящійся, на ногахъ находящійся. Ножана ступа. Ножені пальці.
Півчварти числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. p.). Шукали, гляділи і півчварти неділі.
Покортіти, -ти́ть, гл. безл. Нѣкоторое время хотѣть сильно; не терпѣться. Нехай покортить. Кортить побігти подивиться.
Полад, -ду, м. Ладъ, порядокъ. Ні ладу, ні поладу нема.
Понамайстровувати, -вую, -єш, гл. Намастерить (во множествѣ).
Прислужуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. прислужи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Прислуживаться, прислужиться.
Шевство, -ва, с. Сапожное ремесло. Нема над шевство ремесла чеснішого.