Гайний, -а, -е. 1) Мѣшкотный, медленный. Гайна робота.
2) = гаєвий. Повій, вітре гайний.
Го́спідь, го́спода, м. = Господь. Ум. Го́спідок. Госпідку любий, поможи мені.
Доме́ць, -мця́, м. Дворецъ. Я чув, що у Київі домець царський строїться.
Калина, -ни, ж. 1) Раст. калина, Viburnum opulus — дерево и ягоды. Та висип же, мила, високу могилу, та посади, мила, червону калину. Ой у лузі на калині зозуля кувала. 2) Дѣвство, а также кровавый знакъ на сорочкѣ послѣ перваго совокупленія. Темного лугу калина, доброго батька дитина: хоть вона по ночах ходила, та калину при собі носили: купували купці — не продала, прохали хлопці — вона не дала, шовком ніженьки зв'язала, за всіх тому Іванку держала. калину ламати — въ свадебныхъ пѣсняхъ: терять дѣвство. калину стратити. Потерять дѣвственность. 3) Названіе вола или коровы темнокрасной масти. Ум. кали́нка, кали́нонька, кали́ночка. Зашуміла шабелька, як в лузі калинка. Ой у лузі калинойка, там дівчина походила, калинойку поломила. Зацвіла калинонька в лузі. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти. Ой припну я коня коло калиночки. Ла зацвіла калинонька к Роздву... У нашої Мар'юхни на подолі.
Лиса́н, -на, м. = лисак 2 (о лошади).
Мно́го нар. = багато. Да побіжи в чисте поле, чи йде ляхів много. не у мнозі. Не во множествѣ. Не гнівайся, тестю! не у мнозі зять іде.
Навербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Навербовать. Пан Пулявський навербував полк шляхти.
Паляр, -ра, м. Винокуръ.
Рокотня, -ні, ж. Грохотаніе грома.
Цьохля, -лі, ж. Живая, проворная (въ неодобрительномъ смыслѣ) женщина. Ірися, цьохля проклятуща, завзятійша од всіх брехух.