Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзявку́н, -на́, м. = Дзявкало.
Дома́зувати, -вую, -єш, сов. в. дома́зати, -жу, -жеш, гл. Домазывать, домазать. Ось долівку домажу та й піду. Харьк. г.
Забовваніти, -ні́ю, -єш, гл. Завиднѣться вдали. Де-де забованіли і люде. Мир. ХРВ. 141.
Підгарбати, -баю, -єш, гл. Подтаптывать, подтоптать, подбить подъ ноги. Дав Бог хлости, що всі кости поламав і роги і самого духа злого підгарбав під ноги. КС. 1882. IV. 170.
Посолодшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться слаже. Запіканка посолодшала. Стор. II. 221.
Розцуратися, -ра́юся, -єшся, гл. Разойтись, прекратить знакомство. Він розцурався з своєю жінкою та й не живуть укупі. Павлогр. у.
Скучник, -ка́, м. = скучень. ЗЮЗО. I. 115.
Смачен, -чна, -не, с. = смачний. Без штуки і борщ не смачен. Ном. № 12308.
Тесівниці, -ць, ж. мн. Гладкія скалы. Вх. Зн. 69.
Трахвити, -ся, -хвлю, -ся, -хвиш, -ся, гл. = трафити, -ся = трапити, -ся. Трахвив го в седно. Ном. № 1782.