Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воробиця, -ці, ж. Самка воробья. Желех.
Ґанчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. 1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. Уман. у. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила. Канев. у.
Дрібни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Рѣзать, крошить, разбивать, раскалывать мельче, чѣмъ нужно. Не дрібни бо так сахарю: хай більші грудочки будуть. Харьк. Не дрібни локшини: я дуже дрібної не люблю.
Забуті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Загудѣть. Загудів, забутів сивий голубонько по зеленій ліщині. Гол. І. 131.
Лиси́ця, -ці, ж. 1) Лисица (звѣрь). Зна, де вовк, а де лисиця. Ном. № 5716. Лисице, лисице! та й довгий же твій хвіст! Ном. № 13568. накривсь, мов лисиця хвостом. Неудачно скрывалъ свой поступокъ. Въ обрядѣ сватовства, въ обрядовыхъ рѣчахъ сватовъ дѣвушка называется иногда вмѣсто куницілисицею. У вас лисиця є, нам снилось, котру Тетяною зовуть... (Изъ рѣчи сватовъ). Алв. 13. 2) Лисій мѣхъ. Крийся, зятю, та куницями, куницями та лисицями. Мет. 185. 3) Только во мн. ч. Намерзшіе узоры на оконномъ стеклѣ. 4) Только во мн. ч. Деревянные тиски различной величины и вида, употребляющіеся: а) для сжиманія склеенныхъ досокъ (Мирг. у.); б) для выжиманія воска; в) для сжиманія разламывающагося въ мѣстѣ развѣтвленія дерева. Приборъ состоитъ изъ двухъ досокъ или кусковъ дерева, которые помѣщаются по обѣ стороны развѣтвленія въ деревѣ, послѣ чего концы ихъ сжимаются насквозь проходящими планками. Треба грушу в лисиці взяти, а то розчахнеться. Левч. 161. г) для укрѣпленія стѣны: два столба одинъ противъ другого по обѣ стороны стѣны, концы которыхъ скрѣплены, отчего стѣна стискивается. Хата наша похилилась... Батько хоч і взяв у лисиці, дак облупилася ж кругом, обпала. Г. Барв. 249. д) для поддержанія жердки при работѣ гребенщиковъ. Вас. 164. Жердка висить на лисиці. Cм. лещата. 5) Названіе вола съ малой бѣлой отмѣтиной на лбу. КС. 1898. VII. 42. 6) Раст. Gipsophila muralis. ЗЮЗО. І. 124. Ум. лисичка. Въ сказкахъ обыкновенно съ прибавленіемъ слова сестричка. Лисичка-сестричка і вовк панібрат. Рудч. Ск.
Намі́т, -ме́ту, м. = намет. Наступила чорна хмара, став дощ накрапать; ой стали наші козаки в наміт утікать. О. 1861. VIII. 100.
Питання, -ня, с. Вопросъ. Непевним голосом став Павло на питання росказувати. МВ. (О. 1882. І. 101). Ні.... одказала Мотря, здивувавшись такому питанню. Мир. ХРВ. 17. Ум. питаннячко. МВ. (О. 1862. .І. 79)
Погуркотіти, -чу, -чеш, гл. 1) = погуркати. Погуркотіло і стало стихати. Драг. 64. 2) Загремѣть, уѣзжая. Чую, — погуркотів віз.
Усяк I, усякий, -а, -е., мѣст. Каждый, всякій. Всяк чоловік не без гріха. Ном. № 98. Як в чоловіка хліба єсть достаток, то в нього в дому всякий буває статок. Ном. № 1362. по всяк час. Всегда.
Шабелька, -ки, ж. Ум. отъ шабля.