Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвалити, -ся. Cм. відвалювати, -ся.
Гу́ля́нка, -ки, ж. 1) Гуляніе, развлечете, забава. Пусти дочку на гулянки. Чуб. V. 170. Посходяться де на гулянку під неділю або під свято. Мир. ХРВ. 87. 2) Свободное отъ занятій время. Употребляется въ выраженіяхъ: На гуля́нках, гуля́нками. Нехай колись на гулянках (гулянками) зроблю. 3) Въ заборѣ изъ вертикально-стоящихъ досокъ: промежутокъ, оставляемый между досками. Лубен. у. Ум. Гуля́нонька, гуля́ночка. Перебрела дві річеньки, а Дунаю ніт, та забула гуляноньки, а роскоші ніт. Мил. 135.
Джерґота́ти, -ґочу́, -чеш, джерґотіти, -ґочу́, -ти́ш, гл. 1) Сильно щебетать, чирикать. Щебечуть і джерґотять пташки, та шурхають ящірки в траві. МВ. І. 156. Также о крикѣ гусей. Cм. Джеркота́ти. 2) Говорить на непонятномъ для слушателя языкѣ.
Макови́к, -ка, м. = маківник. Ум. маковичок.
Обахта, -ти, ж. Гауптвахта.
Переволочитися, -чуся, -чешся, гл. = переволоктися.
Причастя, -тя, с. Причастіе. Украсти причастя. Не быть въ день причащенія въ церкви на вечернѣ. Ном. № 139.
Рукавичник, -ка, м. Перчаточникъ.  
Тама II, нар. Тамъ. Шейк.
Тинфа, -фи, ж. = тимфа = пинхва. Тинфу дали оттаку! Чуб. І. 274.