Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гостря́к, -ка́, м. Остріе. На кінці в того ціпка гостряк був залізний. Екатер. у. (Залюб.).
Заса́да, -ди, ж. 1) Основаніе, основа. 2) Заключеніе; тюрьма. Десь моя дружина сидить у засаді, сидить у засаді в великій досаді. Чуб. V. 342.
Мит, -ту, м. Болѣзнь скота: воспаленіе подчелюстныхъ железъ.
Перем'яшкурити, -рю, -риш, гл. Перемять.
Подертися, -ру́ся, -решся, гл. 1) Порваться, изорваться. Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб. 2) Исцарапать другъ друга. Подерлися, як пес з котом. Чуб. І. 290.
Позв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Связаться (о многихъ). Всі кости мертві позв'язувались сухими жилами. Левиц. І. 91.
Примружити Cм. примружувати.
Прозір, -зору, м. 1) Отверстіе въ крышѣ для прохода дыма и пр. Шух. І. 110, 174. 2) Просвѣтъ, дыра между сложенными бревнами. Клади дрова щільніш, а то прозір великий. Волч. у. 3) Дурной глазъ, взглядъ, отъ котораго приключается болѣзнь, сглазъ. Мил. М. 36, 40.
Стрючок, -чка, м. = стручок. Иногда словомъ стрючок обозначаютъ лишь красный стручковый перець: З стрючком горілку продавала. Котл. Ен. VI. 8.
Тутай нар. = тута. Шейк.