Вертьога, -ги, ж. Родъ посуды. Виїла з одної вертьоги.
Вигончастий, -а, -е. Рослый и тонкій.
Зато́млюватий, -а, -е. О гребешкѣ: съ толстыми зубцами, не проходящими въ волоса. Затомлюватий гребінець.
Йти, йтися. Cм. іти, ітися
Колода, -ди, ж. 1) Колода, бревно. Чи на полі під копою сина забавляє, чи в діброві з під колоди вовка виглядає. На колоді сиділи музики з скрипками, цимбалами. 2) Cм. реваш. 3) Составная часть п'ял. Cм. п'яла. 4) = диби. Запишався, як Берко в колоді. 5) Въ ручной мельницѣ: толстая доска, на которой, въ углубленіи лежать жернова. 6) Ступа. Колода съ выдолбленнымъ углубленіемъ или углубленіями, въ которыя бьютъ песты, — въ различныхъ снарядахъ: въ ступѣ, толчеѣ, въ сукновальнѣ, маслобойнѣ и пр. 7) Длинное корыто у колодезя — выдолбленное или изъ досокъ. Приверни коней до колоди. 8) Улей. 9) Колода картъ. 10) У горшечниковъ: партія мисокъ, до 35 штукъ, вложенныхъ одна въ другую; ставится бокомъ въ гончарную печь. 11) Стадо овецъ, идущее тѣсно. Колода — отара, як іде тісно, не в роспаш. Ум. колодка, колодочка.
Обнімчувати, -чую, -єш, сов. в. обні́мчити, -чу, -чиш, гл. Онѣмечивать, онѣмечить.
Поз'язувати, -ся, -зуюся, -ся, -єш, -ся, гл. = позв'язувати, -ся.
Попідмітати, -та́ю, -єш, гл. Подмести (во множествѣ).
Посновиґати, -гаю, -єш, гл. Посновать, пошататься. Свиня у панський двір залізла, посновиґала там.
Ряпуха, -хи, ж. = рапавка.