Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмовляння, -ня, с. 1) = відмова. 2) Заговоръ (отъ болѣзни). Кіевлянинъ, 1867, № 82 и 83.
Відмолоти Cм. відмолювати. Відмолотити. Cм. відмолочувати.
Дра́чка, -ки, ж. 1) Лѣсопильный заводъ. (Примѣръ Cм. при словѣ драч 2). 2) Доска. дра́чку рі́зати. Пилять доски. Волын. г. 3) Плотн. инструменты ресмусъ. 4) Расположеніе къ ссорѣ. Оттак і посердились, неначе хто між їми драчку вкинув. Кіевск. у.
Кашний, -а, -е. Икристый. Кашна риба. Чигир. у.
Марнотра́вити, -влю, -виш, гл. Мотать, расточать.
Мерзе́нство, -ва, с. Пакость, мерзость. А мерзенства скільки! Н. Вол. у.
Ненасит, -ту, м. = ненажир.
Проштовхувати, -хую, -єш, сов. в. проштовха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Проталкивать, протолкнуть.
Чужоложити, -жу, -жиш, гл. Прелюбодѣйствовать. Угор.
Щербатий, -а, -е. 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. Посл. Колись і моя копійка не щербата була. Посл. 2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ. Харьк. 3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. щербата до́ля. Горькая судьбина. 4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць. Шевч. 342. 5) щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. Ум. щербатенький. Правда, та щербатенька. Грин. І. 241.