Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голоден, -дна, -не = Голодний.
Дже́нчик, -ка, м. Насѣк. = Дрік. Мнж. 178.
Долига́тися, -гаюся, -єшся, гл. Доѣсться, дожраться до чего либо.
Забиття́, -тя́, с. Убійство.
Зати́кати 2, -ти́чу, -чеш, гл. Украсить цвѣтами, заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. Та й вирвемо квіточку зелененьку, та й затичем Марусю молоденьку. Мил. 134. Затичу біжник запашним зіллям. Г. Барв. 278.
Помісити, -шу́, -сиш, гл. 1) Помѣсить нѣкоторое время. 2) Смѣсить (тѣсто, глину — во множествѣ).
Попідсіювати, -сіюю, -єш, гл. То-же, что и підсіяти, но во множествѣ.
Потяга, -ги, ж. Возка тяжестей? Та ся коняка не до біги, а до потяги: дивіться, які ноги грубі. Канев. у.
Раком нар. На четверенькахъ, на корачкахъ. Став на дверях раком. Грин. II. 3. Не всім туди раком лізти, де зузуля кує. Ном. № 5169.
Титарівна, -ни, ж. Дочь церковнаго старосты. Титарівна Немерівна гаптує хустину. Шевч.