А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Жахну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ жаха́тися. Вздрогнуть, кинуться съ испугу. Ой мені лишечко! жахнулась Катря обік мене. Пані так і жахнулась, аж одскочила, ніби вкололась, або опеклась. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись.
Жлукті́йка, -ки, ж. Пьющая съ жадностью.
Обсмолювати, -люю, -єш, сов. в. обсмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмаливать, осмолить.
Омурати, -раю, -єш, гл. обмурувати. За що-ж тебе, світе-брате, в своїй добрій теплій хаті оковано, омурано?
Передвік, -ку, м. Предвѣчность. Він почує і смирить їх яко царь із передвіку.
Петак, пете́к, -ка, м. Родъ суконнаго полукафтанья безъ тальи, съ стоячимъ воротникомъ.
Приводні, -днів, м. мн. Въ водяной мельницѣ, въ пути, по которому вода идетъ къ наружному колесу, — мѣсто между заставною и лоддями, т. е. отъ заставки до того пункта, гдѣ вода прикасается къ колесу.
Чути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать. Чуєш, що дзвонять, та не знаєш, в якій церкві. Я не чула, що ви казали. Чуй! чуй! Слушай! слушай! 2) Чуять. Де мед чує, там ночує. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. 3) Чувствовать. На землі горе, бо на їй, широкій містечка нема тому, хто все знає, тому, хто все чує. 4) Какъ нарѣчіе: слышно. Клект орлячий з під хмари чути.
Шашлак, -ка, м. Насѣк. долгоносикъ.