Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґер, -ру, м. Раст. Aegopodium. Вх. Пч. II. 37.
Жура́вка, -ки, ж. Самка журавля. Над річкою, над бистрою там журавка купалася. Мет. 447. Ум. жура́вочка. Був собі журавель та журавочка. Г. Барв. 38.
Зіпрі́ти, -рію, -єш, гл. Вспотѣть.
Знебачки, знебашки, нар. Неожиданно. Н. Вол. у. Знебашки приїде пан, пожив тижнів зо два та й поїхав, а окомон своє. Камен. у.
Насв'яти́ти. Cм. насвячувати.
Погонич, -ча, м. 1) Погонщикъ, работникъ, погоняющій воловъ при пахотѣ или у чумаковъ. Рудч. Чп. 90. От він узяв, нарвав війце і підпріг єї, а жінку поставив за погонича. Рудч. Ск. І. 180. 2) Возница. Ляснув погонич пугою, коні... потюпали і зникли з очей. К. Оп. 5.
Поперечісувати, -сую, -єш, гл. Перечесать (многихъ).
Свояк, -ка, м. Своякъ. Свій свояка вгадає здалека. Ном. № 7962.
Соняшний, -а, -е. Солнечный. Дні були чудові, тихі, соняшні. Левиц. І. 426. Соняшний світ.
Шелудівка, -ки, ж. Родъ писанки съ орнаментамъ изъ неповної рожі. КС. 1891. VI. 374.