Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Ваканець, -нця, м. Невоздѣлываемая, запасная земля.
Дворя́нський, -а, -е. Дворянскій. Я дворянського роду у не ходила боса зроду.
Ма́ритися, -риться, гл. безл. Грезиться, представляться, сниться.
Медовчи́к, -ка, м. Пчеловодъ.
Мо́вка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ва.
Накипі́лий, -а, -е. Накипѣвшій.
Наштирити, -рю, -риш, гл.
1) Подбить, подговорить. Я його наштирю, хай приїде, щоб купив півкварти.
2) Погнать сильно. Він і утретє її прогнав, та як наштире, — вона у дворець.
Сіріти, -рію, -єш, гл.
1) Сѣрѣть.
2) Сѣрѣть, свѣтать. Вже в вікнах сіріє, і небо світліє, світ недалечко.
Спритискувати, скую, -єш, гл. Тѣснить.