Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Абе́тний, -а, -е. Азбучный, элементарный. Шейк.
Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца. Борз. у.
Згаси́ти Cм. згашати.
Картатий, -а, -е. Клѣтчатый. Картату плахту червоною окравкою підперезала. ЗОЮР. II. 290. А де твої, дочко, картатиї плахти? Чуб. V. 582.
Лацно нар. = латво. Лацно на сім світі що хотіти, те чинити. Ном. № 1334.
Перхнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Побѣжать. Де та сила візьметься, — знов перхну так, що аж залускотить. МВ. (КС. 1902. X. 151.) 2) Набѣжатъ, наѣхать многимъ. Та й справді перхнуло до нас гостей, — як на погориджу. МВ. (О. 1862. III. 40).
Підбитеняк, -ка, м. Черный, бѣлыми овчинами опушенный кафтанъ у гуцулокъ. Гол. Од. 72.
Покотющий, -а, -е. Удобокатящійся. От анахтемський шаг, який покотющий: трохи був не закотивсь. Лебед. у.
Розинки, -ків, м. мн. 1) = родзинки. 2)продавати. Зѣвать по сторонамъ. По місту ходячи, розинків не продавай. Ном. № 10486.  
Та I мѣст. женск. р. при муж. р. той.