Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертіння, -ня, с. 1) Вертѣніе. 2) Сверленіе.
Завідомля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заві́́домити, -млю, -миш, гл. 1) Заявлять, заявить. Мого хлопця можна приняти й тепер до школи, бо він завідомлений, дарма що прийому нема тепер. Черк. у. 2) Извѣщать, извѣстить.
Клениця, -ці, ж. = клен. Шух. І. 18. Лв. 96.
Корінчик, -ка, м. Ум. отъ корінь.
Ма́ще́ний, -а, -е. Масляный, облитый масломъ или саломъ. Їв там пироги з сиром, картоплю мащену. Екатерин. г.
Оповідач, -ча, м. Разсказчикъ, повѣствователь. Левиц. Пов. 146.
Плавушник, -ка, м. Раст. Hottonia palustris L. ЗЮЗО. І. 125.
Попідкопувати, -пую, -єш, гл. Подкопать (во множествѣ).
Сіяти 2, -яю, -єш, гл. = сяти. На горі церковця сіяла, там дівчина з козаком шлюб брала. Чуб. V. 78.
Трепеття, -тя, с. Все дрожащее, эпитетъ растеній. Шейк. Дунай висихав, зіллєм заростає, зіллєм трепеттєм, вшеляким цвітом. АД. І. 33.