Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горання

Гора́ння, гора́ти и пр. Cм. Орання, орати и пр. Грин. ІІІ. 409, 410.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРАННЯ"
Бухикало, -ла, об. Сильно кашляющій.
Відпорювати, -рюю, -єш, сов. в. відпороти, -рю, -реш, гл. Отпарывать, отпороть.
Гу́чність, -ности, ж. Звучность, звонкость. Желех.
До́вба, -би, об. Рябой. Діжа вже давня була, погана, ряба... її довбою звано. Осн. 1862. VIII. 8.
Камізельковий, -а, -е. Жилетный.
Кремінний, -а, -е. Кремневый. Ой ти, горо кремінная! Мет. 37.
Оборуч нар. = обіруч. Підняв його оборуч. О. 1862. VIII. 9.
Пруслук, -ка, м. Чемерка безрукавка съ двумя разрѣзами на бокахъ и тремя назади. Лебед. у.
Розвірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. розверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать что либо на себѣ намотанное. Висока... все розвірчувалась (з вуалю) та чепурилась. Левиц. Пов. 205.
Роскоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = роскуштувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.