Відкид, -ду, м. Скатъ, покатость, склонъ Сіла.... на одкиді скелі.
Віднога, -ги, ж.
1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Дуб був високий, а на дубі три одноги були.
2) Рукавъ рѣки.
3) Отрогъ горы.
Гірок 2, -рка, м. = огірок.
Ґнип, -па, м. Короткій сапожный ножъ. Ум. Ґни́пець.
Квіття, -тя, с. соб. Цвѣты.
Осетер, -тра, м. Осетръ.
Плювати, -плюю, -єш, гл. Плевать.
Пущання и пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано.
Ростинати, -на́ю, -єш, сов. в. ростяти и розітнути, -ну, -неш, гл. Разрубать, разрубить, разрѣзывать, разрѣзать. Острим мечем ростинає, кров як воду розливає. Видиться: мене гетьман Кішка на три части ростяв.
Холоднішати, -шаю, -єш, гл. Становиться холоднѣе. А на дворі все холоднішає, так наче не к Великодню, а к Різдву йдеться.
