Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горенити

Горе́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Горчить, отдавать горькимъ вкусомъ. Мнж. 178. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять. Чуб. V. 614. Чогось борщ горенить. Кролев. у. 2) Переносно у М. Вовчка: В серці горенить мов отрутою — сильное огорченіе. МВ. (О. 1862. І. 80).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕНИТИ"
Жа́вряти, -ряю, -єш, гл. = жевріти.
Нестравний, -а, -е. Несваримый, неудобоваримый.
Орання, -ня, с. = оренка 1. Не можуть без плуга і орання хліба їсти. Чуб. І. 93.
Помчатися, -мчуся, -чишся, гл. Помчаться. Данило на коня і помчався не оглядаючись. МВ. І. 156.
Поперебірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перебрати, но во множествѣ.
Послюсарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть слесаремъ.
Похнюпий, -а, -е. Опустившій голову, угрюмый.
Розмочити Cм. розмочувати.
Субітник, -ка, м. 1) Наказываемый по субботамъ. 2) Поминальная книга, субботникъ, синодикъ. В субітник Фоку записали. Мкр. Г. 70. Запишімо, стара, часть грошей на церкву, щоб нас поминали, щоб нас записали в субітник. Левиц. І. 381.
Улютувати, -тую, -єш, гл. Впаять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЕНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.