Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гореч

Гореч, -чі, ж. Жара. Вх. Лем. 405.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕЧ"
Борознистий, -а, -е. Дѣлающій большую борозду (о плугѣ). Черк. у.
Вівсюгуватий, -а, -е. Заросшій вівсюгом (о землѣ).
Гарбарь, -ря, м. Скорнякъ, кожевникъ. Гол. Од. 41.
Ду́лька, -ки, ж. Ум. отъ дуля.
Жура́в, -ва, м. 1) = журавель 1. Журав грає, журав грає, журавочка скаче. Чуб. V. 52. 2) = журавель 2. Вх. Лем. 414. Ум. жура́вчик.
Збенте́жити, -ся. Cм. збентежувати, -ся.
Здихави́читися, -чуся, -чишся, гл. Получить удушье. Здихавичилась коняка. Н. Вол. у.
Позливати, -ва́ю, -єш, гл. Слить (во множествѣ). Позливала недоїдки в миску і дає мені їсти. Богодух. у.
Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш. Чуб.
Пригорілий, -а, -е. Пригорѣлый. Вони пір'я пригоріле нюхали. Ном. № 13186.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЕЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.