Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуртовий

Гуртови́й, -а́, -е́. 1) Совмѣстный, общій, коллективный. Святилась гуртова робота та чортова з'їжа. Ном. № 10733. 2) Оптовый. Гуртовий продаж. 3) Незаконнорожденный (въ насмѣшку). Чий це хлопець? — Це гуртовий Терешко. Гуртові діти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРТОВИЙ"
Виглянути, -ся. Cм. виглядати, -ся.
Збі́рний, -а, -е. 1) Сборный. 2) — ти́ждень. Первая недѣля поста.
Підмогти Cм. підмагати.
Підпарувати, -ру́ю, -єш, гл. Подобрать пару. До мене був підпарований, що і гомінка така, і лице було таке, однакове, як у мене. Г. Барв. 405.
Попідтікати, -каємо, -єте, гл. То-же, что и підтекти, но во множествѣ.
Прикорчити Cм. прикорчувати.
Причіпка, -ки, ж. Придирка.
Смалець, -льцю, м. Стопленный птичій жиръ, стопленное свиное сало. Маркев. 161.
Стукати, -каю, -єш, гл. Стучать. У двері стукав, добувався. Котл. Ен. ІІІ. 11.
Христуватися, -туюся, -єшся, гл. = христосатися. О. 1861. X. Св. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.