Зва́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Свѣсить. О, хто б узяв та зважив моє горе. 2) Взвѣсить, размыслить, понять. Зважила громада, як би то воно було добре. 3) Cм. зважа́ти.
Зозволити Cм. зозволяти.
Конюший, -шого, м. Конюшій. Служив у Потоцького конюшим.
Насаджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Посадить много, многихъ. Ото насаджала на віз, — насилу коні йдуть.
Озирнути, -ся. Cм. озирати, -ся.
Ошатно нар. Нарядно. Хоч не ошатно, та здатно.
Позаборонювати, -нюю, -єш, гл. Запретить (во множествѣ).
Потретинній, -я, -є.. потрети́нне сукно Сукно, въ основѣ котораго каждая третья нитка пеньковая.
Пролізти Cм. пролазити.
Тужний, -а, -е. Грустный, горестный.
