Відгрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. відгріти, -грію, -єш, гл. — сир. Грѣть въ печи простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась отъ творога.
Жнива́рь, -ря́, м. = жнець. Ум. жнива́рик.
Заверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. заверну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Заворачиваться, завернуться, поворачиваться, повернуться. 2) Ворочаться, воротиться, возвращаться, возвратиться. Біжи, біжи, дитя моє, не барися: на сінечному порозі завернися. Тебе, серце, не покину, хоть покину, — завернуся, до серденька пригорнуся. Заверніться, тату, додому, — я й сама піду.
Нагу́л, -лу, м. 1) Жиръ у скота. 2) Приволье. Дід Семен як поживе ще у нагулі сторожем на хуторі, то помолодшає.
Нама́їтися, -ма́юся, -єшся, гл. Украситься (зеленью). Волілам ся намаїти шов рутов зеленов, ніж мі мали світ в'язати тов бідов мерзенов.
Оманювати, -нюю, -єш, сов. в. омани — ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Обманывать, обмануть, надуть.
2) Обольщать, обольстить, очаровать.
Паратарь, -ря, м. Родъ продолговатаго ковра вѣшаемаго на стѣнѣ.
Почеський, -а, -е. = почесний 2. Старостам аби почеська була.
Пріти, -прію, -єш, гл.
1) Прѣть. Каша пріла, не допріла. Вітер не віє, сонечко не гріє, тільки сира земля пріє.
2) Жарить, печь (о солнцѣ). Ховаєся маржина.... перед сонцем, що в полудне дуже пріє.
3) Гнить, истлѣвать. Будеш же ти, тіло, в сирій землі пріти, а ти будеш, душе, у огні горіти. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити, чи пристаєш, Бондарівно, в сирій землі пріти?
Ускосом нар. Искоса. Здалека сідає, вскосом дивиться.
