Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двойко

Двойко́ чис. Двое, пара. Родилося у їх скоро двойко діток — близнята: син і дочка. Рудч. Ск. I. 131. Нас тілько двойко в світі. МВ. Худібчину завів і діток сплодив двойко: карапуза хлопчика та скверуху дівчинку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВОЙКО"
Банкет, -ту, м. и пр. = бенкет и пр.
Бучність, -ности, ж. Пышность, великолѣпіе.
Глушман, -на, м. = глушан = глушко. Одесс. у.
Залозува́тий, -а, -е. Страдающій гландами.
Зами́скрити, -рю, -риш, гл. = замимрити.
Змисний, -а, -е. Ловкій, смышленный, догадливый.
Зрівняти, -няю, -єш, гл. Сравнять. Зрівняв землю, покрив дерном. Шевч. 204. І з землею зрівняють тебе. Єв. Л. XIX. 44. Смерть усіх зрівняє. Харьк.
Почастувати, -ту́ю, -єш, гл. Попотчевать (напитками). А вже ж тобі од того да не ввиляти, щоб старостам рушнички не подавати. Ой перві прийшли, вона тим одказала, а других почастувала. Мет. 124.
Прорубати Cм. прорубувати.
Татаруватий, -а, -е. Свойственный татарину. Дикі татаруваті ідеали. К. Кр. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВОЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.