Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

азбука

А́збу́ка, -ки, ж. Азбука. І азбуку по кунштиках заходилась вчити. Шевч. 328. Приложися до азбуки, будут повні кишені і руки. Фр. Пр. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 5.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЗБУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЗБУКА"
Зага́льниця, -ці, ж. = загальний тиждень.
Запропа́лий, -а, -е. Напрасный, тщетный. Дурному про розумне балакати — запропала праця.
Зарукова́ний, -а, -е. Обрученный. Черкай, милий, черкай до білого рана: я к тобі не вийду, бо'м зарукована. Гол. II. 234.
Лавонька, -ки, ж. Ум. отъ лава.
Лушпа́к, -ка, м. = лушпайка. Желех. Вх. Зн. 34.
Навідворі́т нар. 1) Обратно. 2)сказа́ти. Возразить.
Таськало, -ла, об. Кричащій: тась-тась! Шейк.
Уміло нар. Умѣло, искусно.
Черепанька, -ки, ж. Ум. отъ черепаня. Вх. Зн. 80.
Черкеський, -а, -е. Черкесскій. Черкеська старшина. Мкр. Г. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЗБУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.