Випороти Cм. випорювати.
Заки́ркати, -каю, -єш, гл. О курицѣ: закудахтать, закричать: кир, кир!
Звірокру́г, -гу, м. Зодіакъ.
Пообдавати, -даю́, -єш, гл. Дать (многимъ).
Поотруювати, -труюю, -єш, гл. Отравить (многихъ).
Прикукобити, -блю, -биш, гл. Прибрать, устроить. Своя домівка є й садок: як стара прикукобе її, то аж весело.
Скотарча, -чати, с. Мальчикъ скотникъ. пастухъ рогатаго скота.
Утрачати, -чаю, -єш, сов. в. утратити, -чу, -тиш, гл. Терять, потерять, утрачивать, утратить. Житя своє втрачу. Не лізь у чуже, щоб не втратив своє. Лиха година, як убогий утрате корову, а багатий дитину.
Цюк меж., выражающее легкій ударъ топора. Почав рубать: цюк раз, цюк удруге. Заміривсь сокирою та цюк по тому ціпку. а ні цюк. Ни капли; ни крошки, нисколько. Горілки в барилі а ні цюк. Не робить діла а ні цюк.
Чемериця, -ці, ж. Раст. а) — біла. Veratrum album L. б) — жовтава. Veratrum Lobellianum. в) — чо́рна. Veratrum nigrum L.
