Викидати 1, -даю, -єш, гл.
1) Повыбрасывать, выбросить (все), посбрасывать. Пішов, ще разів зо два вніс дров, да й ті на попа викидав.
2) Начать колоситься. Жито викидало колос.
Витягти, -ся. Cм. витягати, -ся.
Застановля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. застанови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Запаску свою до жидівки однесла, застановила. А третій пив і не платив та коня, зброю застановив. 2) Заставлять, заставить, загромоздить. 3) Ставить, поставить, во что-либо, напр. въ печь. Обід застановила, хліб посадила.
Крим, -му, м. Крымъ. Годі, годі, чумаченьки, в Криму соли брати!
Милоли́ций, -а, -е. Миловидный, красивый. Пеклись тут гарні молодиці... чорняві, повні, милолиці.
Мо́лод, -ду, м. Молодость. Только въ выраж. з первого молоду. Въ ранней молодости. Старий мій ще з первого молоду та був такий, що як скаже слово, або два, то так уже й буде.
Окликатися, -каюся, -єшся, сов. в. окликну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = озиватися, озватися. Не расходилась та пісня по світу, не окликалась луною въ лузі. А тут до служби задзвонили, так я окликнувся уп'ять: «Хрестіться разом всі за мною!» Козак в лузі окликнувся.
Пересудливий, -а, -е. Осуждающій другихъ. А пересудливі жінки побрали ще й ложки.
Підіслати I Cм. підсилати.
Чабанчук, -ка, м. Пастушокъ, младшій пастухъ овецъ.
