Відселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відселити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить сына на самостоятельное хозяйство. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді.
Говоруха, -хи, ж. 1) Многорѣчивая женщина, говорунья. 2) м. Говорунъ. Дрансес був дивний говоруха. Ум. говорушка, говорушечка. Дівчино пташиночко, щебетушечко! Співай мені, кажи мені, говорушечко.
Ґвер, -ру, м. Ружье.
Долега́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Донимать, досаждать. Cм. долітати. 2) Настаивать, упирать на. Дак старий же долегав на те, щоб мерщій одружити сана.
Корчастий, -а, -е. Кустистый, густой. Садочок вишневий корчистий.
Ма́тіхна, -ни, ж. = матінка. На тобі кошульку, моя матіхно.
Накриши́ти Cм. накришувати.
Недоум, -ма, м. Незрѣлый умомъ, глуповатый. Старий промовив: недоуми, занапастили божий рай.
Повгноювати, -но́юю, -єш, гл. Удобрить навозомъ (о многомъ).
Чата, -ти, ж.
1) Отрядъ солдатъ, назначенный для стражи. Жодна (пластунська) чата мусить обходить своє займище. Прокинулась і сонна чати.
2) Караулъ, дозоръ. Коли ж зустрічають ватагу козаків: теж ідуть на чати. стояти на чатах. Стоять на часахъ.