Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довгелючий

Довгелю́чий, -а, -е. = Довжелезний. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГЕЛЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГЕЛЮЧИЙ"
Болячище, -щі, ж. Ув. отъ болячка.
Ґрунтовни́й, -а́, -е́. Основательный, прочный.
Дова́дно нар. Досадно, тошно. Як усе недоладно, то й жити довадно. Зміев. у.
Зарегота́ти, -чу́, -чеш, гл. Захохотать. Мертвий би, здається, зареготав. Ном. № 12628.
Кулидка, -ки, ж. Коврига хлѣба. Побачив на столі цілу кулидку хліба. Грин. Изъ устъ, 119.
Лобо́чок, -чка, м. Ум. отъ лоб.
Місто́чок, -чка, м. Ум. отъ міст.
Надкуси́ти Cм. надкушувати.
Ошелест, -сту, м. = ожелест. Вх. Уг. 256.
Сподибати, -баю, -єш, гл. Встрѣтить. Смерть його сподибала. Гн. II. 232.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВГЕЛЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.