Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довільно

Дові́льно нар. 1) Всѣмъ доступно для пользованія. 2) Въ достаточномъ количествѣ. Тут таки й на землю довільніш, та й хлопцям буде кращий заробіток. КС. 1885. VI. 345. 3) Произвольно. Він поводиться собі довільно, — як заманеться йому. Бердич. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІЛЬНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІЛЬНО"
Гота́р, -ру, м. Межа, граница. Желех.
Дрюка́рня, дрюко́ваний, дрюкува́ння, дрюкува́ти = друкарня, друкований, друкування, друкувати.
Напрошки́ нар. Напрямикъ, прямой дорогой. Вх. Зн. 40.
Охвітність, -ности, ж. Пріятность, удовольствіе; удобство. Прибрав знакомих для поради, охвітности й потіхи ради. Мкр. Г. 67.
Посипання, -ня, с. Посыпаніе.
Посовітуватися, -туюся, -єшся, гл. = порадитися. Шевч. 298.
Пострашитися, -шимо́ся, -те́ся, гл. Испугаться. Вони пострашились, не мали де сховатись та повлазили в грубу. Чуб. II. 669.
Притюкнути, -ну, -неш, гл. Крикнуть въ догонку, въ добавленіе: тю.
Столичний, -а, -е. Столичный. Левиц. І. 344. К. Досв. 20.
Устаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Уже встарів віл. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІЛЬНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.