Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довічний

Дові́чний, -а, -е. Вѣчный, которому конца не будетъ. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. Засни, серце, довічним сном! К. Досв. 50. Довішня отрута. Мет. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІЧНИЙ"
Безбережний, -а, -е. Безбрежный. Він десь блукав.... на безбережнім морі. Левиц. І. 198.
Виліплювати, -люю, -єш, сов. в. виліпити, -плю, -пиш, гл. Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. З молодого, як з воску: що хоч, те й виліпиш. Ном. № 8725.
Забі́люватися, -лююся, -єшся, забіля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. забіли́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. 1) Подбѣливаться, подбѣлиться молокомъ, сметаной (о кушаньи). 2) = забіліти.
Ирджок, (джка?), м. Землеройка, Sorex. Вх. Уг. 242.
Ознаймити, -млю, -миш, гл. Объявить, извѣстить. Звізда ясна возсіяла в дорозі, всім ознаймила о Бозі. Чуб. III. 383.
Отишити, -шу, -шиш, гл. Усмирить, успокоить.
Пристяжання, -ня, с. Притѣсненіе. Пристяжання — от що не дає глянути людім на світ: драчі та неправди усякі. Лебед. у.
Прочіряти, -ряю, -єш, гл. Промѣнять. Вх. Лем. 458.
Скатертина, -ни, ж. Скатерть. Ном. № 12126. Стіл дубовий покривала біла скатертина. Мкр. Н. 16. Ум. скатертинка.
Уліво нар. Влѣво. уліво́руч, нар. = уліво.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.