Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доробковий

Доробко́вий, -а, -е. Заработанный. Батько нічого нам не лишив, ніякої дідівщизни, зосталося од матері доробкове, заробляне. Могил. Под.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРОБКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРОБКОВИЙ"
Гідність, -ности, ж. Достоинство. Желех.
Ди́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Спорить, противорѣчить. Шо ж він, диркався? — Ні, так віддав. Шо там йому диркатись, як він скрізь винен. Мирг. у. Д. Эварн.
Доброві́льно нар. Доброжелательно.
Засні́житися, -жуся, -жишся, гл. Покрыться снѣгомъ. Уже й сніг почав сіятись із неба, і гілля засніжилось мов заячим пухом. Мл. л. сб. 175.
Місяце́вий, -а, -е. Относящійся къ лунѣ, лунный. Кватирь місяцевих чотирі. Дещо.
Наділи́ти Cм. наділяти.
Незборонно нар. Безпрепятственно.
Ступатень, -тня, м. Часть толчеи. Cм. ступа походюча. Шух. І. 104. 162.
Табашний, -а, -е. Табачный.
Уборошнитися, -нюся, -нишся, гл. Выпачкаться мукой. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРОБКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.