Го́пки меж. 1) Выражаетъ скаканіе, прыганіе, топаніе въ танцѣ. Гопки, рижа! а в рижої і духу нема. Пізно старого кота учить гопки. Та вижнемо жито до самого краю, поставимо в копки та вдаримо в гопки. 2) ста́ти го́пки. Подняться на дыбы (о лошади). Копі.... як замордуються, як стануть гопки.
Горне́шник, -ка, м. Тряпка, которою беруть горячій горшокъ изъ печи, тоже, что и ганчірка.
Круподерник, -ка, м. Дѣлающій крупу. Оттам, мамо, мельник, оттам круподерник.
Лежа́ти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Лежать. Боже поможи, а сам не лежи. легенько лежати. (Благожеланіе покойнику). 2) Болѣть. Теща Симонова лежала в пропасниці. Дай, Боже, з який час лежати, а не нагло помірати. Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. лежати на смертній постелі. Умирать. 3) лежати в обозі. Стоять въ лагерѣ. Годі, годі, козаченьки, в обозі лежати, ой ходімо під Гусятин жиди рабувати.
Луга́рик, -ка, м. Ум. отъ лугарь.
Мосць, -ці, ж. = мость.
Надо́ювати, -до́юю, -єш, сов. в. надої́ти, -дою́, -їш, гл. Надаивать, надоить.
Нищота, -ти́, ж. Нищета.
Обтрушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обтруситися, -шуся, -сишся, гл. Отряхиваться, отряхнуться. Та й піймав кицю за ухо та й витяг на сухо (з води): оттут, кицю, обсушись, оттут, кицю, обтрусись.
Ременнак, -ка, м. Ременный кнутъ.
