Бурлацький, -а, -е. Принадлежащій бурлаці, къ нему относящійся, свойственный ему. Молодий бурлацький син. Ніхто не заплаче по білому тілу по бурлацькому. бурлацьке сонце. Луна, — шутливое названіе, данное потому, что бурлакам часто приходится ходить ночью, скрываясь. бурлацький отче-наш. Шутливая молитва, въ которой просятъ избавленія отъ разныхъ бѣдъ жизни бурлак.
Вивертіти, -ся. Cм. вивірчувати, -ся.
Дяконе́нків, -кова, -ве Принадлежащій сыну діакона.
Зазу́лька, -ки, ж. 1) Ум. отъ зазуля. 2) Насѣк. То-же, что и со́нечко, божья коровка, Coccinella septempunctata.
Ми́чка, -ки, ж. 1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. Баба сиділа дома, мички пряла. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. 4) Раст. Naradus stricta L.
Надпи́ти Cм. надпивати.
Нетля, -лі, ж.
1) Насѣк. Lithocolletis fritellella.
2) Ночная бабочка (каждая изъ меньшихъ).
Попіддовбувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и піддовбти́, но во множествѣ.
Пролити, -ся. Cм. проливати, -ся.
Хахульки Cм. хахольки.
