Визір I, -ру, м.
1) Видъ; взглядъ. Употреб. въ выраженіи: на визір — на взглядъ, для виду, видимости. Аби був на визір.
2) Окно. Острожск. у.
Засторчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = застромити. В болото вершу засторчив.
Згріша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. згріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Согрѣшать, согрѣшить. Чоловік шо ступить, то згрішить. Коваль згрішив, а шевця повісили.
Купільник, -ка, м. Ванна.
Маму́сенька и маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ ма́ма.
Надиха́ти I, -ха́ю, -єш, сов. в. надихну́ти и надхну́ти, -хну́, -не́ш, гл. 1) Вдыхать, вдохнуть (во что), вдувать, вдунуть. 2) Вдохновлять, вдохновить. (Нас) надихали думкою лихою.
Обіперти, -ся. Cм. обпірати, -ся.
Окрімно нар. Отдѣльно, особо.
Позубити, -блю, -биш, гл.
1) Зазубрить; сдѣлать зазубрины. Позубили мені сокиру. Ой десь мене Господь Бог не простив, що я у неділю серпи позубив.
2) Сдѣлать зубцы. Позубила комір і чохлу.
Пристрічений, -а, -е. Замѣченный въ чемъ либо, заподозрѣнный. Та чом же на його напались за ту крадіжку? — Тим, що він був уже пристрічений наперідь.
