Завинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Обвинить. Завинували жінку.
Караул, -лу, м. (Заимств. изъ русск. языка) = калавур. Як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. Ой кругом церкви, церкви січової караули стали.
Кортіти, кортить (кого и кому), гл. безл. Не терпѣться, тянуть къ чему, хотѣть и желать чего нибудь. Кортить литвинка скоринки. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Як ріжуть птицю, то аж дріжу, так мене кортіло котиться тієї крови. Кортить таки тобі домівка.
Надходи́ти 2, -джу́, -диш, гл. Повредить немного отъ хожденія обувь, одежду.
Наї́сти, -ся. Cм. наїдати, -ся.
Пірце, -ця́, с.
1) Перышко.
2) Отдѣльный листокъ растенія рогіз.
Побільший, -а, -е. Большій. Ой проси собі в пана воєводи та побільшої плати.
Сипаний, -а, -е. Литой (изъ металла).
Товчення, -ня, с. Толченіе.
Убого нар. Бѣдно.
