Брунька, -ки, ж.
1) Древесная почка (лиственная). На весні береза бруньки наганяє. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ.
2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Ум. брунечка.
Залізня́к, -ка́, м. 1) Торговецъ желѣзомъ. 2) Желѣзный котелъ. 3) Желѣзная руда. 4) Кирпичъ, выжженный сильно, до расплавки песку. 5) Порода раковъ: рѣчной сѣрый, съ широкими клешнями. 6) Названіе вола темно-красной масти. 7) Раст. а) — коза́цький. Phlomis pungens Wild. б) — черво́ний. Lytrum Salicaria L.
Залу́бний, -а, -е. О саняхъ: съ кузовомъ.
Опеньгати, -гаю, -єш, гл. Шутливо: женить, выдать замужъ. Треба його ув-осени опеньгати.
Писк, -ку, м.
1) Пискъ. Ні писку, ні виску.
2) = писок 1. З свинячим писком та в пшенишне тісто. Як шарнула хруща в писк, аж роскинув крила.
Повиростати, -та́ємо, -єте, гл. Вырасти (о многихъ). Ой не журися, нене, ти тепереньки нами, ми повиростаєм та й розійдемось сами. Повиростали вони — усіх уже женить пора.
Поперекривляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и перекривити, но во множествѣ.
Рублевий, -а, -е. Рублевый. Купи мені, моя мати, за три шаги голку, за чотирі золотії червоного шовку, за пятого рублевого мальовані пяльця.
Садиба, -би, ж. Усадьба. Не було ні садиби, ні кроку землі.
Фолюш, -ша, м., также и во мн. ч.: фо́люші. = хвалюші = валюша.
