Відпасатися, -саюся, -єшся, сов. в. відпастися, -суся, -сешся, гл. 1) Откармливаться, откормиться, разжирѣть (о скотѣ, но также и о людяхъ). Маркев. 57. Одпасся людським потом. Сим. 226.

Відпорина, -ни, ж. Шесть, которымъ отталкиваютъ неводъ на глубину. Павлогр. у. (Залюбовск.).

За́бір, -бо́ру, м. 1) Заборъ, забираніе. У забір іти. Идти изъ дому на заработки для отработка неуплаченныхъ податей или забранныхъ впередъ денегъ. Вас. 208. Є такі вбогі, що не спроможуться казенні віддати. Оттож такі йдуть у забор. Голова, бачите, поєднається з яким небудь паном, котрому треба косарів або женців, записує тих, що не заплатили податей та й висилає їх з села на роботу. О. 1861. XI. 111. 2) Вышивки на концахъ пере́мітки. Kolb. І. 38. Шух. І. 132, 160.

Набіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. набра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Набирать, набрать. Уже човник води набіра. Чуб. V. 505. Було глек варенухи наберуть та сидячи п'ють. Ном. Набрав хліба скільки схотів. Набери мішок борошна. 2) — ху́ру. Накладывать, наложить возъ. Ой я тебе пустю з чумаками чумакувати: ой ти будеш хуру набірати, а я буду гроші одбірати. Грин. III. 572. 3) — не́від. Укладывать, уложить неводъ въ лодку такимъ образомъ, чтобы верхъ невода складывать въ строго послѣдовательномъ порядкѣ въ одну сторону, нижнее крыло — въ другую, а матню — особо, — тогда при забрасываніи всѣ части невода быстро и правильно спускаются въ воду. Вас. 186. 4) — пряжу. Натягивать нити основы въ ткацкомъ станкѣ, пропуская ихъ сквозь начиння и блят (Cм.) Конст. у. 5) Покупать, купить матеріи. Набрала плису собі на керсетку та черкасину Грицькові на штани. Харьк. 6) — тіла. Полнѣть, пополнѣть, толстѣть, потолстѣть.

Полинути, -ну́, -не́ш, гл. Полетѣть. Ой коли б я зозуля, я б до неба полинула. Макс. Козак як голуб: знявся та й полинув. Ном. № 785.

Порозливати, -ва́ю, -єш, гл. Разлить (во множествѣ). (Вода) скрізь по долівці порозливана. О. 1862. III. 32. К великодню водами порозлива. Мил. 208.

Прибіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. прибра́тися, -беруся, -решся, гл. Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. В голубий жупан приберися. Макс. Що як прийде суботонька, я змиюся й росчешуся, а в неділю приберуся. Мет. 76.  

Провалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. провали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Проваливаться, провалиться. Туди ке підскочиш, туди не провалишся. Ном. № 2033. 2) Проламливаться, проломиться. Ударив кулаком у стіну, — так стіна і провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. І. 104.

Стябло, -ла, с. 1) Въ рыболовной лодкѣ доска, родъ платформы для складыванія сѣтей. Вас. 151, 187. 2) Подносъ. (Залюб.). Варили різні потрави: тетерю, борщ, галушки, хляки, рибу на стябло. Стор. II. 150. Ум. стяблечко. Чи взять відсіль оце стяблечко? Екатер. у. (Залюб.).

Часто нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Ном. № 7208. Часто й густо. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. Ум. частенько, частесенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. МВ. ІІ. 95. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! Чуб. V. 976.