Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залізняк

Залізня́к, -ка́, м. 1) Торговецъ желѣзомъ. Лебед. у. 2) Желѣзный котелъ. 3) Желѣзная руда. 4) Кирпичъ, выжженный сильно, до расплавки песку. Харьк. у. 5) Порода раковъ: рѣчной сѣрый, съ широкими клешнями. Браун. 32. 6) Названіе вола темно-красной масти. К. С. 1898. VII. 42. 7) Раст. а) — коза́цький. Phlomis pungens Wild. ЗЮЗО. I. 131; б) — черво́ний. Lytrum Salicaria L. ЗЮЗО. I. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗНЯК"
Браговар, -ра, м. Заторный чанъ. Шейк.
Гармидерувати, -ру́ю, -єш, гл. Шумѣть, дебоширствовать. Не гармидеруйте по та слухайте, що каже старшина. Н. Вол. у.
Зараху́вати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Просчитать. 2) Зачесть.
За́щіпка, -ки, ж. Крючокъ дверной. Мене мати гулять не пускала, да в комору да зачиняла, трома защіпками да защіпала. Чуб. III. 132. Ум. за́щіпочка. Мил. 84. Защіпочка , хороша. КС. 1883. II. 291.
Набуття́, -тя́, с. Пріобрѣтеніе.
Неспосібний, -а, -е. 1) Непригодный. 2) Находящійся не въ силахъ, не въ состояніи сдѣлать что.
Рудник, -ка, м. Рудокопъ.
Спочин, -ну, м. = спочив.
Трепло, -ла, с. 1) Весло у плота. 2) Деревянный инструментъ въ формѣ заостреннаго весла съ короткой ручкой, съ острыми краями лопасти — объ него треплютъ лень, очищая его отъ кострики. Черниг. у.
Умішувати, -шую, -єш, сов. в. умісити, -шу, -сиш, гл. 1) Вымѣшивать, вымѣсить (тѣсто). 2) сов. в. умішати, -шаю, -єш. Примѣшивать, примѣшать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛІЗНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.