Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залишатися

Залиша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. залиши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Оставаться, остаться. Грин. III. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИШАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИШАТИСЯ"
Вилупенець, -нця, м. Яйцо, — шуточное названіе, будто бы употребленное въ разговорѣ запорожцемъ. О. 1861. IX. 191.
Вітрило, -ла, с. Парусь. І попливе човен в широкими вітрилами. Шевч. 238.
Еконо́м, -ма, м. = оконом. Посіпака економ.... нарід катував. Гн. II. 174.
Зволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зво́лити, -лю, -лиш, гл. Соизволять, соизволить, позволять, позволить. Покохав я дівчину, а батько не зволяв брати її. О. 1862. VIII. 11. Ох, вовче братіку, зволь же нам хоч пісню заспівать. Рудч. Ск. І. 5. Нащо ж Бог звалив серце дати, коли ся бідним не вільно кохати. Чуб. V. 117.
Песя́, -ся́ти, с. = песеня. Вх. Пч. II. 5.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» Св. Л. 115. За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Мет. 114. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Левиц. І. 76. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. МВ. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся. Чуб. II. 649.  
Полукіпок, -пка, м. Копна въ тридцать сноповъ. По обидва боки дороги стояло так багато полукіпків, що як глянути, то й поля було не видко. Левиц. Пов. 114.
Смертушки, -шок, ж. мн. Смерть. Котові жартушки, а митці смертушки. Ном. № 2351.
Ус, уса и вус, вуса м.; мн. уса (вуса) и уси (вуси). 1) Усъ. Сивий ус, стару чуприну вітер розвіває. Шевч. 8. Оддай мене за такого, що не має вуса, — він на мене кивне-моргне, а я й засміюся. Н. п. Моргнув якось усима. Г. Барв. 367. під усом бути. Находиться въ возрастѣ 19 — 20 лѣтъ. Парубок під усом. Н. Вол. у. Хлопець під усом, літ двадцять йому. Г. Барв. 251. Уса у кішок, у собак. 2) Ость въ колосѣ хлѣбнаго растенія. 3) мн. уси (вуси). Въ верхней одеждѣ (кожушанка, свита, кунтуш, керсетка и пр.): внутреннія складки сзади (иногда съ боковъ. Чуб. VII.  по шву отъ таліи внизъ, образовавшаяся вслѣдствіе вставки длинныхъ равнобедренныхъ треугольниковъ въ нижнюю часть одежды. КС. 1893. У. 275. Свита до трьох усів. О. 1862. IX. 68. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий. Котл. Ен. Cм. хванд. Ум. усик, усичок, усок, усочок. До усиків пошити. Чуб. VII. 4 33.
Ціпов'яз, -за, м. 1) Дѣлающій цѣпы. 2) Переносно: мужикъ-земледѣлецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛИШАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.