Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залишатися

Залиша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. залиши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Оставаться, остаться. Грин. III. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИШАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИШАТИСЯ"
Винянчити, -чу, -чиш, гл. Выняньчить.
Возове, -вого, с. Натуральная повинность въ видѣ перевозки чего-либо. Возове одбудеш, шість віз привезеш колод. ЗОЮР. І. 143.
Навербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Навербовать. Пан Пулявський навербував полк шляхти. Стор.
Неошанований, -а, -е. Неоцѣненный по достоинству.
Обворити, -рю, -риш, гл. Огородить вор'ям. Cм. вор'я.
Поначитувати, -тую, -єш, гл. Вычитать (во множествѣ).
Похват, -ту, м. Въ выраж.: на похваті. Подъ рукой. Що є в хаті на похваті? — Клямка. ХС. III. 61. Та держить нагаєчку на похваті. Грин. III. 84.
Похлюпостатися, -пощу́ся, -шешся, гл. Поплескаться. Пірнув разів тричі, похлюпостався та й на беріг. О. 1862. VIII. 25.
Трата, -ти, ж. Утрата, убытокъ, потеря. Чи зиск, чи трата — єдна заплата. Ном. № 10525.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Чуб. V. 1091. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они! Котл. Н. П. 363.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛИШАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.