Відзвичаїти Cм. відзвичаювати.
Дої́жний, -а, -е. Сытный.
Зеленя́к, -ка, м. 1) Насѣк. золотой жукъ, Cetonia aurata. 2) пт. зеленушка. Fringilla chloris.
Пряшечка, -ки, ж. Ум. отъ пряха.
Роскидати, -да́ю, -єш, сов. в. роскидати, -даю, -єш, одн. в. роскинути, -ну, -неш, гл. 1) Разбрасывать, разбросать, раскидывать, раскидать, раскинуть. Бідні роскидають, а багаті збірають. Не штука роскинути, а штука зібрати. 2) Разрушать, разрушить, разобрать (постройку). А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаємо дрівець. 3) Раскидывать, раскинуть врозь. Лежить собі на пісочку, білі рученята роскидала. 4) Простилать, простлать, разослать. Роскиньте ж, небожата, червоний цвіт славетний по чорній сумній домовині Тарасовій.
Рострудити, -джу, -диш, гл. Раздавить, наѣхавъ. Мою сестру коні рострудили.
Танцювати, -цю́ю, -єш, гл. Танцовать. Чи танцювать, то й ушкварять, аж земля трясеться.
Фара, -ри, ж. Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій.
Фиркати, -каю, -єш, гл. Лягать, брыкаться.
Хистити, -щу, -стиш, гл. Защищать, прикрывать, припрятывать.
