Зла́зити, -жу, -зиш, сов. в. злізти, -зу, -зеш, гл. 1) Слазить, слѣзать, слѣзть; сползать, сползти. З чужого коня серед дороги злазь. Із неба злізла чорна ніч. 2) Взлѣзать, взлѣзть, всползать, всползти. Був собі дід та баба, та злізли на граба.
Іменитий, -а, -е. Именитый, знатный. Миколай імня знаменито, побіждає всіх іменитих.
Коправий, -а, -е. = каправий.
Кролик, -ка, м. 1) = кріль. То це прийде кролик, улізе в мішок. 2) = крілик.
Моло́дшати, -чаю(-шаю), -єш, гл. Дѣлаться моложе.
Розгнівитися, -влюся, -вишся, гл. = розгніватися. На кого ти росердилась, на кого ти розгнівилась? Як наш латин тут розгнівився і на гінця свого озлився, що зуби з серця покусав.
Рукавча, -чати, с. Рукавчикъ. І маленькі рукавчата шовком вишивала. Вишивані рукавчата мають.
Удовж нар.
1) Вдоль. Було б вчити, як лежало поперек подушки, а як вдовж, то вже не помажеться.
2) Въ длину. Який вдовж — такий втовш.
Хилитися, -люся, -лишся, гл.
1) Клониться, наклоняться, склоняться. Не рад явір хилитися — вода корень миє. Мій таточку, мій ріднесенький! до кого ж ми будемо тулиться й хилиться?
2) — під ко́го. Быть покорнымъ кому, быть подъ чьей властью. Під мене хиляться і добрі, й злющі.
Шльонковий, -а́, -е́ шльонкова мальо́вка. Особый родъ раскраски глиняной посуды съ орнаментомъ изъ комбинированныхъ палочекъ.
