Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залиманити

Залима́нити, -ню, -ниш, гл. Выманить, занять. Два карбованці залиманив та й не дає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИМАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИМАНИТИ"
Брязкотіти, -чу, -тиш, гл. = брязчати. Ком. II. 53. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими. К. ХІІ. 51.
В'язан, -ні, ж. Пучекъ, букетъ. Велика в'язан квітя. Вх. Лем. 400.
Застукоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно застучать. Шось застукотіло у вікно. Мнж. 129. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце в батька й матері швидче застукотіло. Левиц. Пов. 156.
Козяка, -ки, ж. Ув. отъ коза.
Москвофі́льство, -ва, с. Любовь къ великорусскому языку и пр. Желех.
На́волока, -ки, ж. = волока. Гол. Од. 75.
Нагну́здувати, -дую, -єш, сов. в. нагнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зануздывать, зануздать. Він бере... уздечку золоту, нагнуздує нею коня. Рудч. Ск. І. 108.
Оліпити, -плю́, -пиш, гл. = обліпити. Вх. Лем. 443.
Почавити, -влю, -виш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Шапошник, -ка, м. 1) = шапкарь. Вас. 156. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛИМАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.