Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зізволити

Зізво́лити Cм. зізволяти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІЗВОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІЗВОЛИТИ"
Вигибти, -бну, -неш, гл. = вигинути.
Жижаки́, -кі́в, м. мн. = дріжаки.
Засві́дчувати, -чую, -єш, сов. в. засві́дчити, -чу, -чиш, гл. Свидѣтельствовать, засвидѣтельствовать.
Зрадливість, -вости, ж. Вѣроломность, предательство. К. Кр. 17.
Луга́рик, -ка, м. Ум. отъ лугарь.
Ме́то, -та, с. Шумъ, гамъ. Собаки таке мето зчинили. Борз. у.
Півня, -ня́ти, с. Птенчикъ, пѣтушокъ. Ум. півня́тко.
Ремство, -ва, с. Недовольство; нареканія, ропотъ. Господи! ремства прости мені гріх! Щог. Сл. 35.
Сичавіти, -вію, -єш, гл. О тканяхъ: сбѣгаться.
Хрусткий, -а, -е. Ломкій, хрупкій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІЗВОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.