Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закляклий

Закля́клий, -а, -е. Окоченѣлый, окостенѣлый. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє... закляклого серця. Мир. Пов. II. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛЯКЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛЯКЛИЙ"
Берестище, -ща, м. Ув. отъ берест.
Віянка, -ки, ж. = віяння 2. Аф. 351.
Глейкий, -а, -е. Клейкій, вязкій (о почвѣ).
Дейне́цтво, -ва, с. соб. отъ дейнека. Шкода хижому дейнецтву невод роскидати. К. Досв. 250.
Кудлай, -лая, м. 1) Человѣкъ со всклокоченной головой. 2) Кличка мохнатой собаки.
Мертв'які́в, -ко́ва, -ве Мертвецу принадлежащій. Все тіло мертв'якове було поколоте та порізане косою. Грин. II. 99.
Оплетини, -тин, ж. мн. Косоплетки, ленточки въ косѣ. Вх. З. 44.
Розславляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розславити, -влю, -виш, гл. Разглашать, разгласить. Хтось цікавий підхопив та розславив по селу — от і поговір став недобрий. МВ. ІІ. 181.
Слобожанин, -на, м. Житель слободы. Слобожане почали селитись по степах. Стор. II. 9.
Урод, -ду, м. = уро5кай. Уроди у вас ладнії? Вх. Зн. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКЛЯКЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.