Битва, -ви, ж. Битва, бой. Ой не находь, Литва, буде з нами битва. Лайки — байки, битва — молитва.
Віха, -хи, ж. 1) Вѣха. Бояре збіраються коло віхи або прапора, аби перезва не зняла віхи без викупу. І веху в'ють. Колесо надінуть, квітками вберуть, любистком, чорнобривцями і поставлять на майдані, де улиця дівчача. 2) Раст. Cicuta virosa L. 3) Комета. Є ще зорі, що звуться кометами або мітлами, або віхами.
Дарува́ння, -ня, с. Дареніе.
Зумогти, -мо́жу, -жеш, гл. = змогти. Я би так не зуміг жити на світі.
Наві́сом нар. Нахально, силой. Треба уперед довідаться, чи дасть він хату, чи ні, землемірам, а навісом не можна.
На́сипом, нар. Насыпавъ просто (на возъ, напр.), не помѣстивъ предварительно въ мѣшокъ или что-либо подобное. Насипали віз насипом. Показав тютюн... потертий, бо насипом його в кишені носив.
Прядиво Cм. прядіво.
Стуляти, -ляю, -єш, сов. в. стулити, -лю, -лиш, гл.
1) Складывать, сложить одно съ другимъ, сжимать, сжать. Яйце стулю так, що воно ізнов ціле буде. І цупко кулаки стуливши, Дареса битись визивав. стулити очі. Зажмурить глаза.
2) Соорудить, сдѣлать кой-какъ. Недавно стулив я собі оцю рясу.
Хотя нар.
1) Угодно. Не так, як хотя, — так, як мога. Нехай воно буде собі як хотя. Я — мати, вільно мені її за кого хотя віддати. Всі троє коней ходять де хотя.
Чигати, -га́ю, -єш, гл. Подстерегать. Піднялись чужі на мене, на люю чигають душу.
