Акт, -ту, м. 1) = Ді́я (въ драматическомъ сочиненіи). О. 1862. III. 52. 2) Актъ, документъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти. О. 1862. VII. 62, 63.

Гойда! меж. отъ гл. гойдати, выражающее качаніе. Въ колыбельныхъ пѣсняхъ: А-а, гойда! Чужа мати пойда! Колыб. п. Макс. Ой ну люлі, гойда. Мил. 48.

До́ґа, -ґи, ж. = Клепка (въ деревянной посудѣ). Шух. І. 249.

Дотика́ння, -ня, с. Прикосновеніе.

Заглоби́ти, -блю, -биш, гл. = заплішити. Вх. Лем. 415.

Колесо, -са, с. 1) Кругъ. Колесом сонечко вгору йде. Грин. III. 533. 2) Колесо въ экипажѣ, машинѣ, мебели. А вони окаянні коней зупиняють, у колесах спиці рубають. К. ЧР. Дивися, які баюри колісьми повироблювано. Харьк. Скрині такі на колесах, що було перехилишся та й дна рукою не достанеш. МВ. ко́лесо млинове, колесо млинське (Галиц.). Мик. 480. Колесо водяной мельницы. к. водяне. Наружное колесо водяной мельницы. Мик. 480. То-же значитъ и надвірне колесо. Черниг. у. к. палечне (пале́шне). Внутреннее колесо водяной мельницы, приводящее въ движеніе шестерню. Мик. 480. Черниг. у. к. замахове. Часть ткацкаго станка. МУЕ. III. 24. 3) Люди, ставшіе въ кружокъ (на сходкѣ, въ собранія казацкой ради и пр. Увесь поїзд із музиками іде за молодим і стає коло діжи кругом — колесом. МУЕ. 113. Посеред колеса, — а колесо одзначили таке, що з одного краю до другого ледві можно було що почути... — стояв стіл під турецьким килимом. На столі лежала булава Брюховецького з бунчуком і корогвою. К. ЧР. 334. віщове колесо, судне колесо. Собраніе запорожскихъ казаковъ для суда надъ товарищами. Курінне отамання і всяка старшина кінчали первий обід віщового колеса. К. ЧР. 270. Посеред суднього колеса стояв Кирило Тур. К. ЧР. 269. раднє колесо. То-же собраніе для рѣшенія дѣлъ. Кругом раднього колеса крик і гомін. K. ЧР. 335. 4) Рядъ вѣтвей, идущихъ вокругъ ствола дерева приблизительно на одинаковой высотѣ. Шух. І. 224. 5) Игра. Также: колесо дурне. Игра состоитъ въ томъ, что взявшіяся за руки дѣти составляютъ вращающійся кругъ, постоянно выворачивающійся то внутрь, то наружу. Ив. 48. Маркев. 73. Ум. коле́сонько, колісце́, колісна, колісчатко. А з мене, березоньки, колесонька будуть. Чуб. 5. 111.

Надбі́чи гл. = недбігти. Желех.

Обувати, -ва́ю, -єш, сов. в. обу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть обувь, обувать, обуть. Червоні чоботи обула. Котл. Ен. Він мене обував.

Притемніти, -ніє, гл. безл. Стемнѣть. Тільки що зайде сонце і трохи притемніє. О. 1861. VIII. 31.

Стрелькуватий, -а, -е. О растеніи лукѣ: стрѣльчатый. Як хлопець, або дівка найперше покуштує зеленої цибулі, то буде стрелькувата. Чуб. І. 84.