Відбуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відбутися, -будуся, -дешся, гл. Исполняться, исполниться, совершиться, имѣть мѣсто. Весілля відбулося вчора. 2) = збутись. Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання. 3) = відбути. Брехнею не відбудешся.
Доко́нче нар. = доконечне. Доконче привезу (книжок).
Понастачати, -ча́ю, -єш, гл. Доставить, приготовить (во множествѣ).
Попереживати, -вію, -єш, гл. То-же, что и пережити, но во множествѣ.
Скарбничий, -чого, м. = скарбівничий.
Сором, -му и -ма, м. Срамъ, стыдъ. Скрізь землю б пішла від стида й сорому. со́рому набра́тися. Осрамиться. Оце якось такого сорому набрався, що думав з жінкою розплюваться. без сорома казка. Сказка съ непристойностями. Выраженіе это употребляется, когда говорятъ о комъ либо, сдѣлавшемъ или сказавшемъ что-либо непристойное. Ум. соромо́к.
Стоянок, -нка, м.
1) Ум. отъ стоян.
2) Родъ дѣтской игры.
Татарчук, -ка, м.
1) Молодой татаринъ.
2) Татарскій потомокъ.
Хорошіти, -шію, -єш, гл. Хорошѣть.
Шабашувати, -шую, -єш, гл. Праздновать субботній день (у евреевъ). Жиди шабашували.
