Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заставник

Заста́вник, -ка, м. Закладчикъ, залогодатель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВНИК"
Дбайли́вий, -а, -е. = Дбалий. Борз. у.
Діди́чний, -а, -е. Доставшійся отъ дѣда, наслѣдственный, помѣщичій. К. ЦН. 290.
Збі́чи, збіжу́, -жи́ш, гл. = збігти. Жел.
Капарка, -ки, ж. Обѣднѣвшая, обнищавшая.
Костуронька, -ки, ж. Посошекъ. Дайте мені костуроньки опіратися. Мил. 149.
Окинути Cм. окидати.
Особно нар. = особне. Хай вони собі особно, а ми — особно. Мир. Пов. II. 68.
Петрик, -ка, м. Улитка. Лохв. у.
Поштарь, -ря́, м. 1) Почталіонъ. Город путящий ...і пошта є, і поштарі ходять, мов ті москалі з чорними комірами, і письма роздають чесно, не роспечатувавши. Греб. 400. 2) Ямщикъ. Поштар наш був злющий на жидів. Г. Барв. 18.
Скомшити, -шу́, -ши́ш, гл. Скомкать, измять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТАВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.