Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застанова

Застано́ва, -ви, ж. = застава 1. Поніс чоловік до жида ціп на застанову, щоб навірив горілки. Лебед. у. Жидові клади застанову як позичаєш, а йому не треба. Н. Вол. у. Кожух у застанові. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАНОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАНОВА"
Зга́рище, -ща, с. Пожарище.
Краснопись, -сі, ж. Каллиграфія; чистописаніе. Желех.
Ло́вранок, -нку, м. Полдникъ. Угор.
Мо́лодіж, -жі, ж. Молодежь. Вся молодіж пустилась у танець. Левиц. І. 187.
Муранділь, -ля, м. Муравей. Вх. Зн. 38.
Нузда, -ди, ж. Узда. Ум. нузде́чка. Пан і посадить його верхи на свої коліна... а воно тільки: «но, косю, но!..» та за панові вуси й візьметься, наче за нуздечку. О. 1862. X. 5.
Посхиляти, -ля́ю, -єш, гл. Нагнуть, склонить (во множествѣ). Ой у рути верхи крути, піду посхиляю. Мет. 116. Ой у лісі на горісі, там гадини гніздо звили, головоньки посхиляли. Чуб. V. 915.
Страхати, -ха́ю, -єш, гл. Пугать, устрашать. Ми будемо своїх жінок страхати, діток зупиняти. Дума.
Хлипок, -пка, м. = хлипавка.
Шведчина, -ни, ж. Эпоха пришествія шведовъ въ Украйну 1808—9 г.г. Очнувсь дурень у шведчину. Ном. № 454.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТАНОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.