Задуби́ти, -ся. Cм. задублювати, -ся.
Захво́стуватий, -а, -е. Суживающійся кверху и кончающійся остріемъ. Ціпок був захвостуватий.
Зрадливо нар. По-измѣннически. Мессап, забігши збоку, зрадливо, зо всього наскоку, пустив в Енея камінцем.
Позлущуватися, -щуюся, -єшся, гл. То-же, что и злущитися, но во многихъ мѣстахъ.
Понависати, -са́ю, -єш, гл.
1) Нависнуть (во множествѣ). Сіно дощовою водою понесло, так воно на плотах понависало.
2) Быть завѣшену, закрыть чѣмъ либо нависшимъ. Та вже тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною понависала. Cм. позависати.
Прогледіти, -джу, -диш, гл. Проглянуть. Така гущиня, що й прогледіть не можна.
Скричати, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Хочу скричати — дух мені захопило.
Троян I, -на, м.
1) Отецъ, имѣющій трехъ близнецовъ.
2) Тройка (лошадей). Максим подарував Чіпці троян добрих коней.
3) Родъ танца. Пустилась трояна, приспівуючи.
4) Раст. Trifolium pratense L.
Хрястіти, -щу, -стиш, гл. Блестѣть, сверкать разнообразіемъ цвѣтовъ, красокъ. Бач. у яких пани кармазинах, які тиляги під золотом та під сріблом понадівали! Аж хрястить.
Шепотинник, -ка, м.
1) Пришептывающій.
2) Наушникъ.
3) Мелкій базарный торговецъ.
