Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збаламутити

Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться. Чуб. V. 1066.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАЛАМУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБАЛАМУТИТИ"
Болботливий, -а, -е. 1) Болтливый. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорящій. Вх. Зн. 4.
Заша́рпати, -паю, -єш, гл. Приняться рвать, терзать.
Квікало, -ла, с. Визжащее существо.
Лаганець, -нця, м. Родъ кружки, деревяннаго сосуда съ обручами. Желех.
Налі́зти Cм. налазити.
Нічичирк! межд. ні-гу-гу! Цыцъ! Кажи ти, Яремо, а ти, Хомо, нічичирк! О. 1862. VI. Костомар. 45.
Понайбільше нар. По большей части. Вх. Лем. 453.
Тинди-ринди, меж. для выраженія пустой болтовни. Тинди-ринди за три гроші. Ном. № 6442.
Убіральник, -ка, м. Снарядъ для сниманія шерсти съ кожи (у кожевниковъ). Вх. Зн. 5.
Шумка, -ки, ж. 1) Родъ пѣсни веселаго характера. Хлопці шумки заспівали, старші казку кажуть. Федьк. І. 26. 2) Родъ танца.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБАЛАМУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.