Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згонити

Зго́нити, -ню, -ниш, гл. 1) = зганяти. Бідний брат став їх згонить, — вони не встають. Рудч. Ск. II. 135. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. Мир. ХРВ. 39. 2) Очищать зерно, уже провѣянное, отъ кусочковъ колоса, соломы и пр. Та він то навіяв і велику купу, та ше не згонив. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОНИТИ"
Бджолянкувати, -ку́ю, -єш, гл. Заниматься пчеловодствомъ. Харьк.
Варкось нар. = варко 2. Вх. Зн. 5.
Лисеня́, -ня́ти, с. Дѣтенышъ лисицы. МВ. (О. 1862. III. 45). Ум. Лисеня́тко, лисеня́точко.
Напрасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Нагладить.
Оправдити, -ся. Cм. оправдовувати, -ся.
Повитися Cм. повиватися.
Пообпадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и обпасти, но во множествѣ.
Приспатися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспать съ мужчиной. Вх. Лем. 456.
Стичка, -ки, ж. Случай. Ні, зо мною стичка та (що вузди вкрадено) сталась уперед, а послі вже й у попа. Екатер. у. (Залюб.).
Трухцем нар. Рысцой. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.