Догодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. догодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Докармливать, докормить. Догодуй бжолу до Івана (19 апр.), то вона наряде тебе як пана. 2) Довоспитывать, довоспитать. А мене пан взяв догодувати. Я виросла, викохалась у білих палатах.
Заздалегі́дь, заздалего́ди и заздали́годи, нар. Заблаговременно. Готовили заздалегідь багацько всякого снаряду. Не дбайте заздалегідь, що казатимете. Дід заздалегоди піднявсь, палічку взяв, шкандибає. Тобі до сього діла заздалигоди привикати.
З'є́дник, -ка, м. Соучастникъ, соучастникъ въ предварительномъ соглашеніи, заговорѣ. Хиба ми які з'єдники, хай Бог милує, хиба ми змовилися, що ви нам віри не ймете.
Ми́ло I, -ла, с. 1) Мыло. Чуже й мило голило, а моя бритва не бере. 2) — собаче. Раст. Herniaria glabra. L. Ум. мильце.
Обваритися, -ся. Cм. обварювати, -ся.
Обмерлий, -а, -е. Обмершій, впавшій въ обморокъ. Її принесли додому обмерлу.
Пенькуватий, -а, -е. Упрямый, своенравный.
Почервонілий, -а, -е. Покраснѣвшій. Почервонілими очима дивилась вона на його.
Сімсот числ. Семьсотъ. У вдовиної дочки сімсот сорочок: як повіне вітер, так і тіло знать.
Укупі нар. Вмѣстѣ. Росли собі вкупі. Укупі били ляхів, укупі терпіли всякі пригоди. Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити! з братом добрим добро певне познать, не ділити. Ум. укупоньці, укупочці, укупці. Сидівши вкупоньиі, мовчали.
