Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зчарувати

Зчарувати, -рую, -єш, гл. Околдовать. Треба брата зчарувати. Гол. І. 207. Вона ж мене зчарувала. Рудан. І. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЧАРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЧАРУВАТИ"
Граба́рка, -ки, ж. 1) Тачка, повозка для возки земли. 2) Артель землекоповъ съ тачками. 3) Земляная работа.
Дру́жбити, -блю, -биш, гл. Быть дружбою, шаферомъ на свадьбѣ. Вх. Лем. 411. Було б тобі не дружбити, було б тобі свині пасти. Насмѣшл. свад. пѣсня. Рк. Макс.
Затріма́ти, -ма́ю, -єш, и пр., гл. = затримати и пр.
Зімодра, -ри, ж. Раст. Lysimachia vulgaris. L. ЗЮЗО. І. 127.
Опудитися, -джуся, -дишся, гл. Испугаться. Лоні так опудились. Мелитоп. у. Слов. Д. Эварн.
Охвиціант, -та, м. Офиціантъ, лакей. І сказано — у пана охвиціантів тих повно. Рудч. Ск. II. 204.
Позагнуздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ).
Припинятися, -ня́юся, -єшся сов. в: припинитися, -ню́ся, -нишся,, гл. Останавливаться, остановиться, удержаться. Марта, дивлюсь, припинилась.... і слухає. МВ.
Скопотити, -чу, -тиш, гл. Взбить, поднять (пыль). Вірли крильма землю збили, порохами скопотили. Гол. І. 38.
Хозовий, -а, -е. При разрѣзываніи выдѣланной кожи по ширинѣ ея хозо́ва фашія — полоса задняя съ хвоста. Вас. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЧАРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.