Виправлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виправитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Выпрямляться, выпрямиться. (Гиляка) виправилась, та лусь пана по пиці.
2) Разглаживаться, разгладиться. Повиймав із скрині жупан, шапку, пояс, почепив усе на кілочку, щоб виправилось.
3) Оправдываться, оправдаться. Виправляється, що цього не було. Не по правді робить, та ще й виправляється.
4) Отправляться, отправиться.
Жижки́й, -а́, -е́. Жгучій. І на жижку кропиву мороз буває.
Заляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = заляскотіти. Як закричить, залящить! Козаки зареготались, аж луна по лісу залящала. Як крикне не своїм голосом: кукуріку!... аж у вухах залящало!
Запропа́лий, -а, -е. Напрасный, тщетный. Дурному про розумне балакати — запропала праця.
Кліщ, -ща́, м. Насѣк. Клещь. Кліщі з дуба поспадали, головоньку покусали. кліщ вівчий. Овечій клещъ. Melophagus ovinus.
Позаплющувати, -щую, -єш, гл. Закрыть, зажмурить (глаза — преимущественно о многихъ). Не дивіться, позаплющуйте очі, а я скажу, як можна буде дивиться.
Послідущий, -а, -е. Худшій. Кирило Тур був у Січі не послідущий. Піду, каже, утоплюсь, усі мене обіжають — я послідущий на світі.
Скнарувати, -ру́ю, -єш, гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую.
Таламбас, -су, м. = тулумбас.
Тестів, -тьова, -ве Тестевъ. Я сідлаю кониченька тестевого.
