Братко, -ка, м. 1) Ум. отъ брат. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. мн. ч. братки и браткове. Промовив до всіх монархів: «Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. 2) мн. братки. а) Родъ хлѣбнаго печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки... каленика. б) Раст. = братік 2.
Бусьок, -ська, м. = бусько.
Величенний, -а, -е. Огромный, большущій.
Волосення, -ня, с. и волосень, -ні, ж. = волосінь.
Гаїти, -ся, гаю, -ся, -єш, -ся, гл. 1) = гаяти, -ся. 2) гаїти. Занимать попусту мѣсто.
Забри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили.
Киринний, -а, -е. Грязный, испачканный.
Кождіський, -а, -е. = Кожнісенький.
Порябити, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать рябымъ. Віспа одного хлопця мені порябила.
Ростиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. ростертися, -вітруся, -решся, гл. Був шаг. та в кишені ростерся.
